ЗМІНИ ЩОДО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ: ПРИЙНЯТО ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ НА ПРАЦЮ» №4918-ІХ ВІД 15.01.2025 РОКУ
ЗМІНИ ЩОДО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ: ПРИЙНЯТО ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ НА ПРАЦЮ» №4918-ІХ ВІД 15.01.2025 РОКУ
27 лютого 2025 року Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» №4918-ІХ від 15.01.2025 року (далі по тексту – Закон №4918-ІХ), а 28 лютого 2025 року його опубліковано.
Закон змінює підходи до працевлаштування людей з інвалідністю, забезпечуючи їм рівні можливості на ринку праці та систему підтримки. Документ імплементує пункти "g" та "i" Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.
Раніше ми писали про потенційні зміни в законодавство України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю, однак на той момент Закон №4918-ІХ, ще не було прийнято.
Розберемось тепер детальніше, із змінами, що закріплені Законом №4918-ІХ:
1. Зміни почнуть діяти з 01 січня 2026 року.
Варто окремо наголосити, що всі нововведення, які передбачає прийнятий Закон №4918-ІХ почнуть діяти з наступного 2026 року. Тому у поточному році діятимуть ще старі норми законодавства.
Цей Закон набирав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (29 лютого), та вводиться в дію з 1 січня 2026 року, крім підпункту 6 пункту 2 розділу I цього Закону, який набирає чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування підприємств/підприємців трудової інтеграції осіб з інвалідністю, підприємств захищеного працевлаштування.
2. Права осіб з інвалідністю за Законом №4918-ІХ.
Особи з інвалідністю у сфері працевлаштування, зокрема, але не виключно, мають право на:
· працю та зайнятість, що включає можливість вільно обирати роботу (службу) з урахуванням функціональних можливостей, професійної підготовки та інтересів або займатися підприємницькою та іншою діяльністю, не забороненою законом;
· справедливі, сприятливі, безпечні та здорові умови праці (служби), зокрема рівні можливості та рівну плату за рівноцінну роботу (службу);
· представництво та захист своїх соціально-трудових прав організаціями профспілок;
· професійну орієнтацію з метою самовизначення та реалізації здатності особи до праці;
· професійне навчання відповідно до здібностей, функціональних можливостей та з урахуванням потреб ринку праці;
· сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці, перспективи його розвитку;
· просування по роботі (службі), а також сприяння збереженню робочого місця та поверненню на роботу (службу);
· сприяння можливостям самозайнятості та здійсненню підприємницької діяльності;
· забезпечення розумного пристосування робочого місця;
· професійний розвиток;
· отримання соціальних послуг відповідно до законодавства про зайнятість населення та соціальний захист на випадок безробіття;
· отримання соціальних послуг персонального асистента, супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці, соціально-трудової адаптації, порядок надання та закупівлі яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
· державні стандарти соціальної послуги персонального асистента, соціальної послуги супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці, соціальної послуги соціально-трудової адаптації затверджуються Мінсоцполітики.
· збереження роботи у роботодавця, у якого стався нещасний випадок на виробництві або умови праці якого зумовили професійне захворювання чи трудове каліцтво працівника, що призвело до встановлення такій особі інвалідності, відповідно до рекомендацій індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю.
3. Забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу.
Згідно із змінами після встановлення інвалідності особа повертається на роботу (службу) до роботодавця, в якого вона працювала (проходила службу) до настання інвалідності, з урахуванням індивідуальної програми реабілітації, її побажань до умов праці, а також її професійних знань і навичок.
Особа з інвалідністю матиме право повідомити роботодавця, у якого працювала (служила) до настання інвалідності, про готовність стати до роботи (служби) у письмовій формі або у формі електронного документа протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності.
Роботодавець, у якого з працівником стався нещасний випадок на виробництві або умови праці якого зумовили професійне захворювання працівника, повинен забезпечити повернення на роботу (службу) працівника, інвалідність якого настала внаслідок нещасного випадку на виробництві такого роботодавця або професійного захворювання, та зобов’язаний здійснити для цього всі необхідні заходи розумного пристосування протягом чотирьох місяців з дня повідомлення особи з інвалідністю про готовність стати до роботи (служби) або протягом чотирьох місяців з дня, коли особа стала до роботи (служби).
Роботодавець, який не виконав зобов’язань, наведених вище, повинен компенсувати працівникові втрачений заробіток у трикратному розмірі середньої заробітної плати, яку отримують працівники відповідного роботодавця, за увесь період невиконання зобов’язань щодо забезпечення повернення на роботу (службу) особи з інвалідністю, але не більше ніж за шість місяців. Така відповідальність застосовуватиметься з наступного дня після закінчення строку, встановленого для здійснення роботодавцем заходів розумного пристосування.
Втім, ці правила не застосовуватимуться, якщо єдиною причиною нещасного випадку на виробництві було порушення працівником з його вини вимог з охорони та безпеки праці або якщо нещасний випадок стався з працівником, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння.
Особи з інвалідністю, які не мають змоги працювати за місцем розташування/перебування роботодавця, можуть бути працевлаштовані з умовою виконання роботи вдома або дистанційно, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та якщо роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
Особи з інвалідністю зможуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їхньою згодою.
4. Оновлені права роботодавців.
У сфері працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці мають право на отримання:
· послуг, у тому числі безоплатних консультацій з питань працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;
· дотацій та/або компенсацій витрат за кошти Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за проведені заходи розумного пристосування;
· фінансових гарантій (компенсацій, допомог, інших виплат) та інших послуг, передбачених суб’єктам господарювання у разі працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та/або програм сприяння зайнятості населення, затверджених КМУ;
· дотацій та компенсацій витрат за кошти Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за організацію професійного навчання працівників – осіб з інвалідністю відповідно до законодавства про професійний розвиток;
· консультацій фахівця із соціального супроводу на робочому місці працівника – особи з інвалідністю, у тому числі соціальний супровід роботодавця та співпрацівників особи з інвалідністю. Державний стандарт соціальної послуги супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці затверджується Мінсоцополітики.
У разі працевлаштування особи з інвалідністю, не зареєстрованої як безробітна, роботодавець теж матиме право на всі перелічені гарантії. Для отримання відповідних послуг чи виплат роботодавець звертатиметься до Центру зайнятості за місцем державної реєстрації або до розпорядника коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Порядок, умови надання послуг, джерела фінансування та розміри виплат роботодавцю у разі працевлаштування особи з інвалідністю, яка не зареєстрована як безробітна, визначить КМУ.
5. Роботодавцю пропонуватимуться альтернативні механізми підтримки людей з інвалідністю (на вибір).
Перший спосіб полягає в працевлаштуванні осіб з інвалідністю, а також містить обов’язки облаштувавши їм (за потреби) належним чином робоче місце.
· 1 робоче місце для роботодавців, що мають штат від 8 до 25 працівників;
· 2% робочих місць – для роботодавців, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними;
· 4% робочих місць – для роботодавців, що мають штат більше ніж 25 працівників.
Другий спосіб полягаю у сплаті цільового внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Реалізується у разі, наприклад, неможливості працевлаштувати осіб відповідної категорії через високий ступінь виробничого ризику. На прохання громадських організацій передбачено, що кошти цільового фонду соціального захисту осіб з інвалідністю скеровуватимуться також і на фінансування витрат на їхнє навчання.
6. Коло суб’єктів, що сплачуватимуть/не сплачуватимуть цільового внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.
За новою редакцією Закону №875 платниками внеску будуть роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить 8 і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Не будуть платниками внеску:
· роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить менше 8 працівників;
· роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить 8 і більше працівників та які в цьому кварталі виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;
· дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.
7. Розмір цільового внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.
Нагадаємо, розмір внеску буде обраховуватися платником шляхом визначення результату добутку таких показників:
· 40% середньомісячної заробітної плати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника;
· кількість місяців у кварталі;
· різниця між встановленим нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю за квартал, які працевлаштовані роботодавцем з урахуванням вимог, визначених цією статтею щодо розміру оплати праці.
Важливим нюансом є, те, що на період дії воєнного стану в Україні та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю буде встановлено на рівні 50 відсотків базового розміру.
8. Обчислення цільового внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.
Обчислення внеску здійснюватиметься на підставі облікових документів для визначення кількісного складу працівників; бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), що враховуються для визначення розміру середньомісячної заробітної плати (винагороди), з якої вираховується внесок.
Обчислення внеску за минулі періоди здійснюватиметься виходячи з показників середньомісячної заробітної плати (винагороди), розрахованої на одного працівника у відповідних звітних календарних кварталах, за які обраховується внесок. Як правило, внесок рахуватиме сам роботодавець. Обчислення внеску територіальними органами ПФУ відбуватиметься лише у випадках ненарахування або неправильного нарахування внеску роботодавцем і лише на підставі актів документальної перевірки правильності нарахування та сплати внеску.
Днем сплати внеску вважатиметься:
· у разі перерахування сум внеску з рахунку платника внеску на рахунок Держказначейства – день списання банком або небанківським надавачем платіжних послуг суми платежу з рахунку платника внеску незалежно від часу її зарахування на зазначений рахунок;
· у разі сплати внеску готівкою – день прийняття до виконання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або іншим учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.
Суми помилково сплаченого внеску повертаються платникам внеску у порядку та строки, визначені Держказначейством.
Детальніше ознайомитися із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» №4918-ІХ від 15.01.2025 року.
06.03.2025
БЛОГ