ПРО ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОГО КРЕДИТУ НА ПІДСТАВІ ТИМЧАСОВИХ МИТНИХ ДЕКЛАРАЦІЙ У КОНТЕКСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПУ «ВИТЯГНУТОЇ РУКИ» В ТРАНСФЕРТНОМУ ЦІНОУТВОРЕННІ: ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ ВІД 06 СЕРПНЯ 2024 РОКУ
(СПРАВА № 824/762/17-А)
ПРО ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОГО КРЕДИТУ НА ПІДСТАВІ ТИМЧАСОВИХ МИТНИХ ДЕКЛАРАЦІЙ У КОНТЕКСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПУ «ВИТЯГНУТОЇ РУКИ» В ТРАНСФЕРТНОМУ ЦІНОУТВОРЕННІ: ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ ВІД 06 СЕРПНЯ 2024 РОКУ
(СПРАВА № 824/762/17-А)
06 серпня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Чернівецькій області, на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Ворлд" до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень.
Обставини справи
Під час планової перевірки платник не надав податковому органу документи для підтвердження витрат на придбання товарів у нерезидента згідно з правилами звичайних цін, як того вимагає стаття 39 Податкового кодексу України. Пізніше було подано додаткові документи, які, на переконання контрольного органу, не містили необхідних розрахунків діапазону цін (рентабельності) та медіани, що є необхідним для підтвердження витрат і формування податкового кредиту. Податковий орган зазначив, що обґрунтування трансферного ціноутворення не містило аналізу комерційних та фінансових умов операцій. Наведене унеможливило зіставлення контрольованих і неконтрольованих операцій, а також їх відповідність принципу «витягнутої руки». Платник використав тимчасові митні декларації для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
Рішення судів попередніх інстанцій
Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 24 травня 2018 року відмовив у задоволенні позову, дійшовши висновку, що тимчасова митна декларація не є документом, який завершує митне оформлення товарів для вільного обігу на митній території України, тому не може бути підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Окрім цього, суд указав, що надані платником обґрунтування трансферного ціноутворення не містили належного підтвердження сум витрат згідно з принципом "витягнутої руки", що унеможливило визначення реальної ціни товару та є підставою для збільшення фінансового результату до оподаткування.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року апеляційну скаргу Товариства задоволено, рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що тимчасова митна декларація є достатньою підставою для формування податкового кредиту та визнав, що пов'язаність сторін не виключає застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни, а податковий орган не довів наявність суттєвих відмінностей між зіставними операціями, які могли б вплинути на фінансовий результат.
Рішення Верховного Суду та юридичне обґрунтування
Основною умовою для формування податкового кредиту є факт сплати податку, а не завершення митного оформлення. Тимчасова митна декларація може бути підставою для формування податкового кредиту, оскільки вона підтверджує сплату податку на додану вартість і є належним документом для обліку, навіть якщо митне оформлення ще не завершене.
Законодавство не вимагає завершення митного оформлення для виникнення права на податковий кредит. З метою підтвердження витрат згідно з принципом «витягнутої руки» необхідно провести порівняльний аналіз комерційних та фінансових умов контрольованих і неконтрольованих операцій, включаючи функціональний аналіз та аналіз зіставності.
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, частково скасувавши оскаржуване судове рішення. Суд касаційної інстанції підтвердив рішення суду першої інстанції про необхідність збільшення фінансового результату та констатував, що надані платником обґрунтування не відповідали вимогам методу порівняльної неконтрольованої ціни. Водночас Верховний Суд підтвердив правомірність рішень суду апеляційної інстанції в частині, що тимчасова митна декларація є достатньою підставою для формування податкового кредиту.
21.10.2024
БЛОГ