НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ ПОМʼЯКШУЄ ВАЛЮТНІ ОБМЕЖЕННЯ: ПОСТАНОВА ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ВІД 10 СЕРПНЯ 2026 РОКУ № 90 «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПОСТАНОВИ ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ВІД 24 ЛЮТОГО 2022 РОКУ № 18» ТА РІШЕННЯ ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ВІД 10 СЕРПНЯ 2026 РОКУ № 239 «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО МЕТОДИКИ РОЗРАХУНКУ БАНКАМИ ЛІМІТІВ ВІДКРИТОЇ ВАЛЮТНОЇ ПОЗИЦІЇ»
Embedded Files
Національний банк України (надалі – «НБУ») впровадив масштабний пакет пом’якшення валютних обмежень, спрямований передусім на розширення можливостей фізичних осіб, які проживають в Україні або перебувають за кордоном, а також юридичних осіб, українських експортерів та фінансового сектору.
Відповідні зміни НБУ запровадив: Постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2026 року № 90 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» (надалі – «Постанова №90») та Рішенням Правління Національного банку України від 10 серпня 2026 року № 239 «Про внесення змін до Методики розрахунку банками лімітів відкритої валютної позиції» (надалі – «Рішення №239»).
Постанова № 90 передбачає основний комплекс пом’якшень валютних обмежень для фізичних та юридичних осіб, експортерів і фінансового сектору та набрала чинності з 11 серпня 2026 року. Рішення № 239 стосується змін у частині розрахунку банками лімітів відкритої валютної позиції та набирає чинності з 01 вересня 2026 року.
Запроваджені пом’якшення стосуються не лише збільшення окремих встановлених валютних лімітів. НБУ також розширив перелік операцій, які можуть здійснюватися фізичними та юридичними особами, передбачив нові механізми використання стимулюючих валютних лімітів та спростив здійснення окремих транскордонних операцій. У зв’язку з цим зазначені зміни мають безпосереднє значення для фізичних осіб, які проживають в Україні або перебувають за кордоном, а також для українського бізнесу, який здійснює зовнішньоекономічну діяльність, залучає іноземні інвестиції або має контрагентів-нерезидентів. Нижче наведено зміст зазначених змін та їх практичне значення.
a. Збільшено ліміт на купівлю фізичними особами іноземної валюти та розширено перелік доступних інвестиційних операцій.
Однією з ключових змін стало збільшення ліміту на придбання фізичними особами безготівкової іноземної валюти з 50 000 грн до 200 000 грн на календарний місяць. Крім того, у межах цього ліміту НБУ розширив перелік доступних операцій. Фізичні особи можуть не лише купувати іноземну валюту, а й придбавати безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів.
b. Збільшено ліміт на зняття фізичними особами готівкових коштів із валютних рахунків та розширено можливості щодо оплати товарів, робіт та послуг за кордоном.
Ліміт на зняття фізичними особами готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном збільшено зі 100 000 грн до 200 000 грн в еквіваленті на день. Зміна має практичне значення для громадян України, які перебувають за кордоном та використовують кошти на валютних рахунках для забезпечення поточних витрат. Зміни також стосуються операцій фізичних осіб, які здійснюються за кордоном із використанням коштів у гривні. Місячний ліміт на оплату фізичними особами товарів, робіт та послуг за кордоном із гривневих рахунків збільшено також зі 100 000 грн до 200 000 грн в еквіваленті. Крім того, у межах цього ліміту дозволено оплачувати оренду житла за кордоном.
Важливою є також зміна способу проведення таких операцій. Відповідні розрахунки можна здійснювати не лише з використанням платіжної картки, а й шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок, зокрема із використанням системи SWIFT, після попередньої купівлі банком іноземної валюти за дорученням клієнта.
Окремо НБУ врегулював питання переказів за кордон безпосередньо з валютного рахунку фізичної особи на рахунок отримувача за кордоном для оплати товарів, робіт та послуг. Якщо раніше для оплати більшості доступних операцій за кордоном основним інструментом була платіжна картка, тепер передбачено можливість здійснювати такі платежі шляхом переказу коштів на рахунок отримувача. Для таких операцій встановлено окремий ліміт у розмірі 200 000 грн в еквіваленті на календарний місяць.
c. Розширено можливості оплати проживання та оренди житла за кордоном.
Ліміт у розмірі 500 000 грн на календарний місяць, який застосовувався для оплати послуг із проживання за кордоном із використанням валютної платіжної картки, тепер поширюється також на оплату оренди житла. При цьому НБУ передбачив, що відповідні платежі можуть здійснюватися не лише з використанням картки, а й шляхом переказу коштів із валютного рахунку на рахунок отримувача, у тому числі із використанням системи SWIFT.
d. Збільшено ліміти на зняття готівкових коштів юридичними особами та на розрахунки юридичних осіб за кордоном.
Пакет змін передбачає також суттєве збільшення окремих лімітів для юридичних осіб. Зокрема, підприємства можуть знімати з гривневих рахунків в Україні до 200 000 грн на день замість 100 000 грн. Такий самий денний ліміт у розмірі 200 000 грн встановлено для зняття коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном, тоді як раніше він становив 100 000 грн.
Збільшено і можливості використання гривневих корпоративних карток за кордоном: місячний ліміт на зняття готівки підвищено до 140 000 грн. Раніше відповідна операція була обмежена сумою 17 500 грн на тиждень. Для бізнесу це означає більшу гнучкість у використанні власних коштів для поточних господарських потреб, у тому числі за межами України.
Також НБУ підвищує ліміт на розрахунки юридичних осіб за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток зі 150 000 грн до 400 000 грн на календарний місяць. Крім того, зберігається можливість юридичних осіб без обмежень здійснювати аналогічні розрахунки з використанням валютних корпоративних карток.
e. Розширено механізм стимулюючої валютної лібералізації.
Запроваджені зміни також стосуються механізму стимулюючої валютної лібералізації, який дозволяє українським компаніям здійснювати визначені валютні операції залежно від обсягу коштів, залучених до капіталу, або коштів, спрямованих на підтримку оборони України. Зокрема, поряд із чинним «донатним» лімітом запроваджується «додатковий» ліміт.
Нагадаємо, що «донатний» ліміт визначається виходячи із суми коштів, перерахованих українською компанією починаючи з 07 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ для підтримки Збройних Сил України. Натомість «додатковий» лімітформуватиметься за рахунок прямих благодійних внесків, здійснених починаючи з 10 серпня 2026 року на користь військових частин Збройних Сил України та Національної гвардії України. Важливо зауважити, що внески, які формують «додатковий» ліміт, повинні бути підтверджені аудиторським звітом однієї з компаній «великої четвірки» та відповідними документами.
Крім того, нові правила дозволяють використовувати «інвестиційний» та «додатковий» ліміти більш гнучко, а саме компанії отримали можливість передавати свій «інвестиційний» та «додатковий» ліміти або їх частину іншим юридичним особам, які разом із компанією - власником ліміту входять до однієї бізнес-групи(повʼязаним юридичним особам). Це дозволяє перерозподіляти доступний валютний ресурс між компаніями однієї групи залежно від їхніх фактичних потреб. При цьому розмір «інвестиційного» ліміту» дорівнює обсягу коштів, залучених з-за кордону в іноземній валюті до статутного капіталу підприємства починаючи з 12 травня 2025 року.
Водночас розширення можливостей використання таких лімітів не означає збільшення переліку операцій, для яких вони можуть застосовуватися. Компанії, як і раніше, можуть використовувати відповідні кошти для визначених регулятором операцій, зокрема для виплати дивідендів нерезидентам, завершення розрахунків за певними імпортними договорами, повернення передоплати за товар, що надійшов до початку повномасштабного вторгнення, повернення «старих» зовнішніх позик та фінансування закордонних представництв.
f. Українським експортерам дозволено здійснювати окремі платежі на користь нерезидентів.
НБУ надав українським експортерам можливість сплачувати штрафи, пені, бонуси, відшкодування витрат та збитків на користь контрагентів-нерезидентів за договорами експорту товарів. При цьому, загальна сума таких переказів протягом календарного року не може перевищувати 10 % від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року.
Таким чином, зміна дозволяє українським експортерам виконувати окремі додаткові договірні зобов’язання перед нерезидентами, що має значення для підтримання ділових відносин та виконання умов зовнішньоекономічних договорів.
Постановою №90 також розширено можливості здійснення валютних операцій у зв’язку з: репатріацією дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу; поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН; купівлею валюти гарантами та поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті; розрахунками за акредитивами, гарантіями та контргарантіями; сплатою реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах; здійсненням окремих переказів Фондом розвитку інновацій; перерахуванням коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.
g. Зміни для фінансового сектору.
НБУ також розширив можливості Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо купівлі іноземної валюти для розміщення коштів централізованого страхового резервного фонду страхових гарантій, необхідних для виконання зобов’язань за міжнародними договорами автомобільного страхування «Зелена картка».
Для банків передбачено можливість поступово включати до розрахунку валютної позиції ту частину сформованих резервів під активні операції, яка наразі не включається до відповідного розрахунку. Ця зміна набирає чинності з 01 вересня 2026 року та спрямована на відновлення можливості банків повноцінно управляти валютним ризиком, а також підтримання кредитування та інших активних операцій банків в іноземній валюті.
Крім того, НБУ врегулював банків можливість повертати нерезидентам залучені від них кошти як інструменти капіталу у разі відмови НБУ у включенні таких коштів до капіталу банку. Таке врегулювання зменшує невизначеність для іноземних інвесторів, які вкладають кошти в український банківський сектор, оскільки передбачає зрозумілий механізм повернення коштів у разі їх невключення до капіталу банку.
Детальніше ознайомитися з:
28.08.2026
Google Sites
Report abuse