Повномасштабна війна не знизила інтерес представників іноземної бізнес-спільноти до України. Під час воєнного стану іноземні компанії продовжують активно працювати в Україні, що робить питання відкриття та функціонування їх філій та представництв актуальним. Попри багаторічні проблеми та високі безпекові ризики, Україна залишається привабливою для західних інвесторів. У 2023 році обсяг прямих іноземних інвестицій перевищив показники деяких довоєнних років. Крім того, українська влада активно заохочує іноземних інвесторів вкладати кошти в український бізнес, а отже і розвиток економіки України, що перш за все проявляється у створенні сприятливих умов для реєстрації бізнесу іноземними інвесторами.

3 вересня 2024 року наберуть чинності окремі норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави» № 3257-IX від 14 липня 2023 року (далі – «Закон»).

Прийнятий Закон суттєво змінює порядок реєстрації, функціонування та ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави (далі – «іноземні представництва»).

Який  правовий статус іноземного представництва сьогодні в Україні?

Законодавством України визначено, що іноземна компанія або організація здійснює діяльність на території України через свій відокремлений підрозділ (представництво, філію, відділення), відкритий на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності — це установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

При цьому представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності підлягають реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Так, згідно з пункту 12 Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні представництво суб’єкта господарської діяльності не є юридичною особою і не здійснює самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені й за дорученням іноземного суб’єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України. Представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні може здійснювати функції, пов’язані з виконанням представницьких послуг, тільки в інтересах іноземного суб’єкта господарської діяльності, зазначеного у Свідоцтві про реєстрацію представництва.

У разі здійснення представництвом господарської діяльності на території України таке представництво повинно стати на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним податковим органом України, та набути статусу постійного представництва.

Підпунктом 14.1.193 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), визначено, що постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні. Зокрема, це: місце управління, філія, офіс, фабрика, майстерня, установка або споруда для розвідки природних ресурсів, шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів, склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Водночас, ПКУ розмежовує діяльність нерезидента у загальному розумінні (абз. перший п. 64.5 ПКУ) та його господарську діяльність (абз. перший п. 60 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Таке розмежування важливе для застосування терміну «постійне представництво».

Починаючи з 1 січня 2021 року, платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами визнаються, зокрема, нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ (пп. 133.2.2 ПКУ).

Отже, діяльність нерезидента в Україні може утворювати «постійне представництво» відповідно до вимог ПКУ, внаслідок чого у такого нерезидента виникають зобов’язання щодо сплати податку на прибуток підприємств від результатів такої діяльності. При цьому, таку діяльність нерезидент може здійснювати як через відокремлений підрозділ (філію, відділення, представництво, тощо), так і в інший спосіб.

Розглянемо детальніше зміни передбачені Законом.

I. Зміна суб'єкта уповноваженого на реєстрацію іноземного представництва

Першою та найважливіші зміною є передання повноважень з реєстрації іноземних представництв від Міністерство економіки України до Міністерство юстиції України в особі державних реєстраторів. 

Сьогодні реєстрацію представництв іноземних суб’єктів господарювання здійснює Міністерство економіки України, в той час як Міністерство юстиції України займається реєстрацією відокремлених підрозділів іноземних неурядових та благодійних організацій. Після 03 вересня 2024 року, реєстрацією займатиметься виключно Міністерство юстиції України.

Ключовим є те, що зі зміною суб'єкта повноважень, зміниться і суб'єкт ,який є держателем інформації. Отже, інформація про іноземні представництва буде міститися у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР). 

II. Вимоги подання відомостей про КБВ іноземного представництва

Звичайно іноземним представництвам доведеться розкривати структуру власності та подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника. 

Законом були імплементовані положення Директиви (ЄС) 2017/1132 Європейського Парламенту та Ради від 14 червня 2017 року, що стосуються деяких аспектів корпоративного права. Зокрема, передбачено, що ЄДР повинні міститись відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, серед яких інформація про КБВ юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а якщо КБВ-іноземець є громадянином (підданим) кількох країн - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

III. Зміна переліку документів, необхідних для реєстрації іноземних представництв

З 03 вересня 2024 року частина 2 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» буде містити вичерпний перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації іноземного представництва. Перелік складають:

- заява про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу (філії або представництва);

- рішення іноземної юридичної особи про створення відокремленого підрозділу;

- документ, що підтверджує реєстрацію іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження;

- структура власності іноземної юридичної особи, а також документи щодо особи кінцевого бенефіціарного власника;

- положення чи інший установчий документ відокремленого підрозділу;

- документ про сплату адміністративного збору.

IV. Вартість та строк реєстрації іноземного представництва

Закон скорочує строки для проведення реєстрації іноземного представництва – з 60 робочих днів до 5 робочих днів.

Розмір збору за реєстрацію філії або представництва залишається незмінним порівняно з поточним регулюванням та складає 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб – у  2024 році складає 3028 грн.

Новелою є вимога до суб'єкта який подає документи для реєстрації іноземного представництва. Тепер представником для подання документів для реєстрації можуть бути лише спеціально визначені суб'єкти первинного фінансового моніторингу, які провадять свою діяльність одноособово.

V. Припинення іноземного представництва

Цивільний Кодекс України доповнено новими статтями 105-1 та 110-1. Цими статтями визначено порядок  порядку ліквідації іноземних філій та представництв, що включає, зокрема, етапи повідомлення державного реєстратора, призначення ліквідаційної комісії, проведення інвентаризації та перевірок, розгляду вимог кредиторів і внесення до ЄДР запису про припинення філії або представництва.

З аналізу цих положень, а також положень Цивільного кодексу України та Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», неозброєним оком видно, що порядок припинення представництв здебільшого дублює положення щодо припинення юридичних осіб України з призначенням ліквідаційної комісії, встановлення порядку та строків заявлення кредиторами своїх вимог тощо.

Важливо звернути увагу іноземним суб'єктам господарювання на порядок задоволення вимог кредиторів.

У разі недостатності коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія реалізує майно філії або представництва. Якщо вартість майна є недостатньою – кредитори мають право задовольнити вимоги за рахунок майна іноземної юридичної особи.

З аналізу викладеного вище вбачається, що Закон в силі усунути проблеми з якими стикається іноземний суб'єкт господарювання, який має бажання створити філію, представництво свого бізнесу в Україні (зокрема невизначеністю правового статусу відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави; складні реєстраційні та адміністративні дії; відсутність загальнодоступного реєстру з відомостями про відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави; порівняно вищою вартість реєстрації) та сприятиме покращенню інвестиційного клімату в Україні.

Як зазначалось вище, зміни вступають у дію з 03 вересня 2024 року.

Станом на сьогодні, діє  «період запровадження змін» спрямований на реалізації Закону,  тобто прийняття інших нормативно-правових актів та перенесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про існуючі та зареєстровані філії та представництва юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземних держав.

Повний текст Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави» № 3257-IX від 14 липня 2023 року за посиланням.

За більш детальною консультацією щодо  порядку реєстрації представництва іноземної компанії в Україні та вибору її типу з метою визначення податкового навантаження, звертайтесь  office@axelo.com.ua або за телефоном +38 097 247 07 88.

AXELO — твій міжнародний бренд на ринку юридичних послуг України🇺🇦