13 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018  року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року у справі № 810/4338/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Салді Сервіс" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії. 

Предмет спору  

Предмет спору в цій справі полягає у визнанні протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії щодо відшкодування Одеською міською митницею ДФС витрат, які були понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Салді Сервіс" при митному оформленні товару за проведення процедури з митного огляду товару за митною декларацією від 03.07.2017 №UA125000/2017/931685. 

Рішення судів першої і другої інстанції 

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 01.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018, позов задовольнив повністю, ставши на бік Позивача та визнав протиправною бездіяльність Відповідача, що полягає у несплаті Позивачу 11000,46 грн в якості відшкодування витрат на проведення операцій з митного огляду товару, заявленого до митного оформлення за попередньою митною декларацією від 03.07.2017 № UA125000/2017/931685. 

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що Відповідач не довів суду правомірність своїх дій щодо невідшкодування витрат, які були понесені Позивачем при митному огляді товару, враховуючи що ініціатором огляду був Відповідач. 

Рішення Верховного Суду 

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, таким чином, підтримавши рішення судів попередніх інстанцій. 

Юридичне обґрунтування  

Приписами частини другої статті 325 Митного кодексу України передбачено, що у разі проведення операцій, передбачених частиною 1 цієї статті (навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування, зважування та визначення інших істотних характеристик товарів, що перебувають під митним контролем, взяття проб та зразків таких товарів, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці) витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються органом, з ініціативи якого вони проводилися. 

Як установлено судовими інстанціями, в пункті 2 акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06.07.2017 №500030/2017/2107 зазначено ініціатора проведення митного огляду товару - Одеську митницю ДФС. 

Згідно з актом огляду, митний огляд товару був проведений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 467 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України», яка прийнята відповідно до частини 5 статті 338 Митного кодексу України, якою, як зазначалось раніше, чітко передбачено, зокрема, що такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. 

Ураховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відзначено, що огляд (переогляд) товару у даному випадку повинен проводиться за рахунок Відповідача. 

Таким чином, можна зробити висновок про те, що згідно з актом огляду, митний огляд товару був проведений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 467 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України», яка прийнята відповідно до частини 5 статті 338 Митного кодексу України, якою чітко передбачено, зокрема, що такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. 

Детальніше Постанова  Верховного Суду у справі №810/4338/17.