Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників» (далі - Закон).  Таким чином, таким рішенням народних депутатів Кодекс законів про працю України буде доповнено новою главою ХІ-А «Праця домашніх працівників». 

Зміни, що передбачені Законом наберуть чинності через три місяці з дня підписання Президентом України Закону, тож Закон запрацює з 24 серпня 2024 року. 

Розглянемо детальніше зміни та нововведення: 

1. Правовий статус домашніх працівників та особливості його регулювання 

Законодавець визначає поняття домашньої праці та домашніх працівників. Відповідно домашня праця - це робота, яка виконується для домогосподарства за трудовим договором. 

Варто звернути увагу, що домашньою працею не вважається робота для домогосподарства, яка здійснюється особою нерегулярно та не більше 40 годин на місяць. 

Щодо домашніх працівників, то ними вважаються фізичні особи, які виконують домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем. Однак законодавець встановлює обмеження щодо віку таким домашніх працівників, зокрема не допускається прийняття на роботу домашнім працівником особи, яка не досягла 16-річного віку. 

З урахуванням специфіки домашньої праці та особливостей умов праці, домашні працівники користуються всіма трудовими правами та гарантіями, передбаченими законодавством про працю, у тому числі на безпечні та здорові умови праці. 

Важливим є те, що з домашніми працівниками роботодавці повинні укласти трудовий договір, що є підставою для допуску домашнього працівника до роботи після здійснення роботодавцем повідомлення центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, про прийняття домашнього працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування домашніх працівників здійснюється на засадах добровільності. Отже, роботодавці домашніх працівників не платитимуть за них ЄСВ, але домашні працівники зможуть самостійно укласти договір про добровільну сплату ЄСВ. 

Необхідно наголосити на тому, що домашнім працівникам, які є неповнолітніми особами, тривалість роботи встановлюється з урахуванням часу, необхідного для здобуття ними загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти. 

2. Додаткові права, обов’язки, гарантії та умови праці домашніх працівників, які проживають у житлі домогосподарства 

У трудовому договорі, укладеному з домашнім працівником, може бути передбачено платне чи безоплатне надання роботодавцем житла домашньому працівнику в користування. 

Якщо відбувається платне надання житла в користування домашньому працівникові такі відносини регулюються актами цивільного законодавства - простіше кажучи, слід буде укладати договір оренди. Відповідно, домашній працівник, який проживає в житлі домогосподарства, у тому числі на безоплатній основі, самостійно визначає місце для проведення часу відпочинку у вільний від роботи час або у період відпустки. 

Роботодавець не має права самостійно проводити відрахування із заробітної плати домашнього працівника в рахунок плати за користування таким житлом.  

Вкрай важливим є той факт, що вимога роботодавця про передачу на зберігання будь-якого документа домашнього працівника, у тому числі паспорта, є незаконною. Також не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення інформації про домогосподарство без згоди роботодавця, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. 

3. Робочий час та час відпочинку домашніх працівників 

На домашніх працівників поширюватимуться загальні положення щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку. Якщо у зв’язку із специфікою домашньої праці не може бути додержана передбачена законом щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу, з тим щоб тривалість робочого часу за місячний обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин. 

Цікавим є той факт, що домашній працівник самостійно веде облік свого робочого часу у зручній для нього формі та погоджує його з роботодавцем у строки, визначені трудовим договором. 

Щодо робочого дня  домашнього працівника, то він може бути поділений на частини, з тим щоб загальна тривалість робочого часу не перевищувала його щоденної нормальної тривалості, при цьому домашній працівник може на власний розсуд розпоряджатися вільним від роботи часом. 

4. Періоди очікування  

Новелою є те, що трудовий договір, укладений з домашнім працівником, може передбачати періоди очікування, які вважаються годинами роботи, під час яких домашній працівник не може розпоряджатися своїм часом на власний розсуд у зв’язку з необхідністю бути готовим до виконання за дорученням роботодавця передбачених договором трудових обов’язків. 

Умови і розмір оплати періодів очікування або порядок надання іншого вільного від роботи часу із збереженням заробітної плати визначаються трудовим договором. При цьому розмір такої оплати не може бути меншим за розмір встановленого законом мінімального рівня оплати праці. 

Тривалість періодів очікування, компенсація за які здійснюється шляхом оплати, не може перевищувати 10 відсотків тривалості робочого часу, визначеної трудовим договором. Час здійснення домашнім працівником супроводу члена домогосподарства під час відпочинку включається в робочий час. 

5. Особливості припинення трудового договору з домашнім працівником

Припинення є доволі таки класичним, однак законодавець передбачив певні особливості, зокрема трудовий договір розривається з ініціативи роботодавця шляхом підписання додаткової угоди про розірвання трудового договору або в односторонньому порядку шляхом надсилання домашньому працівнику у спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим листом з описом вкладення повідомлення про розірвання трудового договору. 

Домашній працівник має право негайно в односторонньому порядку розірвати трудовий договір з роботодавцем у разі вчинення стосовно нього членом домогосподарства винних дій, які посягають на честь чи гідність домашнього працівника, або втручання в його особисте життя. 

Про факт та підстави припинення трудового договору, укладеного з домашнім працівником, роботодавець письмово повідомляє центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, протягом трьох днів з дня звільнення домашнього працівника. 

Домашній працівник може вимагати від роботодавця внесення до трудового договору окремого запису про припинення такого трудового договору. 

Детальніше ознайомитися із Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників”  від 25.04.2024 року №3680-ІХ