Поміж усіх підстав для бронювання найбільшою популярністю серед підприємців користується бронювання працівників підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Останні зміни до мобілізаційного законодавства дозволяють бронювати також кінцевих бенефіціарних власників таких підприємств, які не є їх працівниками. 

Якщо узагальнити, то бронювання в таких випадках здійснюється у два етапи: 

1) Визнання підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. 

2) Бронювання працівників підприємства.

Тому розберемо кожен із цих етапів та врахуємо практичні труднощі, які можуть виникати під час їх проходження.

І. ВИЗНАННЯ ПІДПРИЄМСТВА КРИТИЧНО ВАЖЛИВИМ ДЛЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ В ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД

Критерії визначення, чи підприємство є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, є наступними:

Критерій

1) Загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого ЄСВ протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період.

Чим підтверджується/визначається?

Довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство.

Критерій

2) Сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період.

Чим підтверджується/визначається?

Довідкою відповідного обслуговуючого банку.

Критерій

3) Підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Чим підтверджується/визначається?

Переліком  об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 83. (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/83-2015-п#n10).

Критерій

4) Підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади.

Чим підтверджується/визначається?

Критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, яке має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або

обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, або обласною, Київською та Севастопольською міськими військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) з урахуванням потреб територіальної громади.

Наприклад, із оновленими критеріями, які встановила Львівська обласна військова адміністрації, можна ознайомитися за посиланням https://loda.gov.ua/news/95106.

Критерій

5) Відсутність заборгованості із сплати ЄСВ.

Чим підтверджується/визначається?

Довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (зверніть увагу, що строк дії довідки – 10 календарних днів), або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства.

Критерій

6) Розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату).

Чим підтверджується/визначається?

Довідкою, наданою підприємством.

Критерій

7) Підприємство є резидентом Дія Сіті.

Чим підтверджується/визначається?

Рішення Мінцифри про набуття статусу резидента Дія Сіті.

Чи потрібно, щоб підприємство відповідало усім цим критеріям?

Ні, не потрібно. Достатньою є відповідність трьом із семи наведених критеріїв. 

Для деяких підприємств може бути достатньо двох критеріїв (наприклад, підприємства паливно-енергетичного комплексу, підприємства, яке провадить діяльність у сфері охорони здоров’я, ветеринарної медицини, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту тощо).

Куди підприємство має звертатися, щоб підтвердити статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення?

Підприємство звертається до:

1) центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (за сферою управління чи галуззю національної економіки), АБО

2) до обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, або обласної, Київської та Севастопольської міських військових/військово-цивільних адміністрацій (у разі їх утворення), на території юрисдикції яких воно розташовано.

До звернення додаються копії документів, які підтверджують відповідність критеріям, а також інформація про подання підприємством податкової звітності за останній календарний квартал, що підтверджується:

- копією податкової декларації з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання АБО

- квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку АБО

- квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо результатів перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків, АБО

- поштовим повідомленням з відміткою про вручення контролюючому органу у разі надсилання податкової декларації поштою.

Орган, до якого надійшло звернення підприємства, зобов’язаний у строк не більше ніж 10 робочих днів з дня його отримання розглянути його та за результатами розгляду прийняти одне з таких рішень:

1) про відповідність підприємства критеріям і визначення його критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

2) про невідповідність підприємства критеріям.

Не забувайте, що підтвердження статусу критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється підприємством не рідше ніж один раз на рік.

ІІ. БРОНЮВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ КРИТИЧНО ВАЖЛИВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Бронювання військовозобов’язаних здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, погодженими Міноборони (в окремих випадках СБУ чи Службою зовнішньої розвідки).

Якщо під час отримання підприємством статусу критично важливого працівники ніяк не були залученими, то тепер від них також залежить остаточне рішення про бронювання. Чому так?

Для отримання рішення про бронювання працівників підприємство подає, як правило, до органу, який визнав його критично важливим, наступні документи:

1) список військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання, в паперовій та/або електронній формі (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-п#n92). За загальним правилом можна забронювати до 50% від числа військовозобовʼязаних працівників;

2) Довідку про кількість військовозобов’язаних (форма за посиланням URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-п#n94) 

3) обґрунтування.

В обґрунтуванні зазначається:

1) дата прийняття і номер рішення про визначення підприємства критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

2) інформація про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Керівники  підприємств відповідають за відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам. Зокрема, йдеться про військове звання, номер військово-облікової спеціальності (профіль), найменування ТЦК та СП, в якому на обліку перебуває працівник. 

Тому якщо працівник не має військово-облікового документа або такий документ неналежної форми (наприклад, працівнику виповнилося більше 25 років, а у нього все ще на руках посвідчення про приписку до призовної дільниці), то можуть виникнути проблеми або на етапі погодження списків у Міністерстві оборони, або під час взяття працівника на спеціальний військовий облік після отримання рішення про бронювання.

Тому перед поданням списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання, таким працівникам варто оновити свої військово-облікові дані за місцем військового обліку, а в разі відсутності військово-облікового документа – отримати його в ТЦК та СП. Проте до моменту отримання рішення Мінекономіки про бронювання працівників та взяття їх на спеціальний військовий облік працівника можуть призвати на військову службу під час мобілізації та відправити до місць проходження військової служби.

Кого з військовозобовʼязаних працівників не можна забронювати?

Листом Генерального штабу ЗСУ від 20.04.2023 р. № 300/1/С/3886 визначено перелік дефіцитних для ЗСУ військово-облікових спеціальностей, за наявності яких працівники не підлягають бронюванню, а саме:

рядового, сержантського та старшинського складу:

003, 004, 008, 015, 016, 019, 021, 028, 029, 034, 035, 036, 037, 039, 047, 048, 054, 055, 058, 065, 069, 070, 071, 072, 106, 107, 108, 110, 113, 117, 118, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 133, 134, 135, 136, 137, 139, 140, 143, 144, 145, 146, 147, 153, 163, 178, 183, 184, 210, 216, 220, 221, 223, 225, 233, 234, 245, 248, 250, 251, 260, 261, 262, 265, 267, 307, 320, 323, 326, 340, 379, 381, 382, 383, 403, 420, 460, 474, 500, 501, 502, 503, 507, 525, 527, 528, 530, 531, 538, 543, 544, 549, 550, 554, 569;

офіцерського складу за групами ВОС: 02, 03, 04, 06*, 08, 09, 10, 12, 14, 34, 44, 46**, 49, 50, 52, 53, 54, 70, 90;

* 060100, 060300, 061000, 061200, 061300, 061400, 061401, 061500, 061610 (решта ВОС групи 06 бронюється);

** 460100, 461000, 461003, 461100, 461102, 461103, 461200, 461300, 461304, 462202 (решта ВОС групи 46 бронюється).

Проте ці обмеження не поширюються на деяких працівників. Зокрема, військовозобов’язані керівники підприємств, установ і організацій та їх заступники підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Що відбувається далі після надсилання списків разом з іншими документами до відповідного органу?

Відповідний орган проводить перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подає його у строк не більше ніж 5 робочих днів з дня отримання списку на погодження Міноборони (в окремих випадках до СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Міноборони розглядає списки у строк не більше ніж 10 робочих днів з дня їх отримання та в разі погодження подає списки до Мінекономіки.

За результатами перевірки списків Мінекономіки приймає у строк не більше ніж 5 робочих днів з дня отримання списків рішення про бронювання військовозобов’язаних.

Чи достатньо рішення Мінекономіки для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації?

Ні, не достатньо. Для того, щоб працівник мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, його також потрібно поставити на спеціальний облік в ТЦК та СП. Сьогодні ми маємо дві постанови КМУ, які по різному визначають порядок дій після отримання підприємством позитивного рішення Мінекономіки. 

Одна процедура визначена Порядком бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, який затверджений Постановою КМУ від 27 січня 2023 р. № 76. За цим Порядком підприємство видає військовозобов’язаному витяг із рішення Мінекономіки за встановленою формою (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-п#n96). Цей витяг видається військовозобов’язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за встановленою формою (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-п#n98). До 18 травня 2024 року цього витягу було достатньо працівнику для підтвердження відстрочки.

Норми згаданого Порядку передбачають, що підприємства у 5-тиденний строк з дня видачі витягу військовозобов’язаному надсилають до ТЦК та СП, де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку, повідомлення про бронювання військовозобов’язаного за  встановленою формою для зарахування його на спеціальний військовий облік (https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/103/f523111n161.docx). Cвоєю чергою, ТЦК та СП, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку, на підставі рішення про бронювання військовозобов’язаних, зараховує у строк не більше ніж 5 робочих днів з дня його отримання такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.

Друга процедура передбачена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560. 

За пунктом 58 Порядку, який затверджений Постановою №560, підприємства, установи та організації зобов’язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаним працівникам, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) ТЦК та СП, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного ТЦК та СП подаються наступні документи:

клопотання керівника підприємства щодо оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та витяг із наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаних.

Таким чином, станом на цей день маємо дві Постанови Кабінету Міністрів України, одна з яких каже звертатися за зарахуванням на спеціальний військовий облік до ТЦК та СП за місцем розташування підприємства, а інша – за місцем обліку працівників. Така ситуація негативно впливає на можливість підприємств завершити процедуру оформлення відстрочки для своїх працівників.

Що роблять підприємства, які отримали рішення Мінекономіки сьогодні?

Практика зараз формується таким чином, що підприємства, які отримали рішення Мінекономіки, звертаються до ТЦК та СП за своїм місцезнаходженням. Вони готують клопотання довільної форми, до якого долучають:

копію списку заброньованих, 

копію наказу Мінекономіки,

копію витягу з наказу Мінекономіки та 

повідомлення про бронювання військовозобов’язаного.

Також окремі ТЦК та СП вимагають взяти із собою оригінали військово-облікових документів заброньованих працівників, а в разі якщо у них немає відміток про оновлення даних з 2022 року – відмовляють брати документи на спеціальний військовий облік. На жаль, в умовах відсутності чіткого законодавства та розʼяснень від органів державної влади, ми не можемо стверджувати про повсюдність такої практики. Тому сподіваємося, що найближчим часом Уряд приведе свої нормативні акти у відповідність до потреб підприємств, які отримали рішення Мінекономіки щодо бронювання працівників. 

Чи може ТЦК та СП відмовити поставити працівника на військовий облік?

Так, може. Зазначення в рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного неправильної інформації про його ПІБ, рік народження, військово-облікову спеціальність (профіль), найменування (повне та скорочене) та місцезнаходження підприємства, код згідно з ЄДРПОУ (за наявності) може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.