Розпочнемо із того, що міжнародний автоматичний обмін інформацією здійснюється за загальним стандартом звітності (CRS) та стандартом звітності країна-за-країною (CbCR). З 2022 року Державна податкова служба України (ДПС) приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Угода CRS). 30 вересня 2024 року відбувся перший обмін інформацією за Загальним стандартом звітності (CRS). 

Що цікаво, з 118 країн, з якими Україна обмінюватиметься інформацією, перший обмін охопив близько 50-ти. З рештою країн обмін заплановано на осінь 2025 року.

Пропонуємо розібратися, які податкові наслідки матиме обмін фінансовою інформацією для українських платників податків і надалі.

CRS передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією для податкових цілей між державами – учасницями Багатосторонньої угоди.  У ході такого обміну, підзвітні фінансові установи (наприклад банки, страхові компанії, кредитні спілки тощо) мають збирати та повідомляти інформацію до компетентних органів своїх юрисдикцій по рахунках фізичних осіб, організацій, які є резидентами юрисдикцій – учасниць Багатосторонньої угоди («підзвітна особа»). 

Суть полягає в тому, що різні країни обмінюються даними про фінансові рахунки та операції своїх резидентів за кордоном. Це включає інформацію про доходи, банківські рахунки, інвестиції та інші фінансові активи. Автоматичний обмін інформацією дозволяє податковим органам ефективніше відстежувати доходи та активи своїх податкових резидентів, які знаходяться за кордоном, і таким чином боротися з податковим ухиленням. 

Для бізнесу це означає необхідність строгого дотримання податкових зобов’язань та підвищену прозорість у фінансових операціях та звітності. І в цьому ключі також стає питання про звітність податкових резидентів України щодо КІК (контрольовані іноземні компанії).

В ході розгляду цього питання розберемося із суб’єктами автоматичного обміну інформацією, процес обміну такою інформацією, а також інформація, яка підлягає звітуванню.

·       СУБ’ЄКТИ АВТОМАТИЧНОГО ОБМІНУ ІНФОРМАЦІЄЮ

У процесі автоматичного обміну інформацією беруть участь дві категорії суб’єктів:

1) фінансові установи, що звітують – інвестиційні компанії, депозитні, кастодіальні установи або визначені страхові компанії, які є резидентами країн-учасниць Угоди CRS, зокрема банки, центральні депозитарії цінних паперів, кредитні спілки, інвестиційні фонди.

2) особи, про рахунки яких звітують – фізичні особи чи організації – резиденти країн-учасниць Угоди CRS. Якщо рахунок належить або контролюється підзвітною особою, він вважається підзвітним, і фінансова установа повинна про нього звітувати.

Важливим є, зокрема, що CRS звітність стосується таких резидентів України як фізичні особи-резиденти України – власники іноземних рахунків; організації-резиденти України – власники іноземних рахунків; пасивні нефінансові організації (пасивні НФО) – власники іноземних рахунків, у яких контролюючими особами є одна або декілька фізичних осіб-резидентів України.

До пасивних НФО належать інвестиційні компанії, дохід яких переважно формується за рахунок інвестування, реінвестування у фінансові активи або торгівлі фінансовими активами, якщо вони перебувають під управлінням іншої фінансової установи, а також організації, в яких понад 50% валового доходу становить пасивний дохід (дивіденди, відсотки по кредитах, роялті), окрім НФО, акції яких торгуються на біржі, НФО стартапи тощо.

·       ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА ПІДЛЯГАЄ ЗВІТУВАННЮ

До інформації, яку будуть передавати фінансові установи, належать, зокрема, дані щодо:

-       імені (найменування) власника рахунку;

-       адреси;

-       дати і місце народження;

-       юрисдикції резидентства підзвітної особи;

-       номеру рахунку; 

-       податковий номер/номер організації (для юридичних осіб);

-       найменування та ідентифікаційний номер (за наявності) фінансової установи;

-       залишку чи вартості рахунку станом на кінець календарного року чи іншого звітного періоду.

Важливим нюансом, є те, що обсяг інформації, яку фінансові установи зобов’язані надавати своїм податковим органам (для подальшої консолідованої передачі відповідним органам країн-учасниць Угоди CRS), залежить від типу рахунку. Тому додатково до вищевказаних (універсальних) даних додається інформація, специфічна для певного типу рахунку, за період календарного року:

-       для кастодіальних рахунків – загальна валова сума відсотків, дивідендів та іншого доходу, згенерованого стосовно активів на рахунку, які виплачено або зараховано на рахунок, та загальна валова сума надходжень від продажу чи викупу фінансових активів, сплачених або зарахованих на рахунок;

-       для депозитних рахунків – загальна валова сума відсотків, сплачених або зарахованих на рахунок;

-       для інших рахунків – загальна валова сума, сплачена або зарахована власнику рахунку щодо такого рахунку.

·       ПРОЦЕС ОБМІНУ ІНФОРМАЦІЄЮ, ЯКА ПІДЛЯГАЄ ЗВІТУВАННЯ

За CRS передбачено надання особою фінансовим установам так званої анкети самоідентифікації, в якій особа має сама визначити країну свого резидентства.  Тому, якщо банк матиме інформацію про українське податкове резидентство особи, але, водночас, й інші дані, що вказуватимуть на її потенційне податкове резидентство в інших країнах, не виключено, що інформація по рахунку такої особи може бути направлена як до України, так і до інших країн.

Враховуючи зазначене, підзвітним особам доцільно забезпечити обґрунтування свого податкового резидентства на випадок, якщо декілька країн розглядатимуть їх своїми резидентами за наслідком отриманої інформації в рамках CRS. Адже країна, чиїм податковим резидентом є особа, має право претендувати на оподаткування загальносвітового доходу відповідної особи.

Кожна країна має перелік критеріїв, за якими вона визначає резидентство особи. Це може бути, наприклад, місце проживання, наявність постійного житла, центр життєвих інтересів (місцезнаходження сім’ї та роботи особи і т.д.), перебування в країні більше 183 днів тощо.

Якщо ж особа відповідає критеріям податкового резидента в декількох державах одночасно, варто звернутися до положень конвенцій про уникнення подвійного оподаткування (якщо такі укладені між визначеними країнами) для цілей з’ясування резидентства.

Фінансова установа країни-учасниці Угоди CRS щорічно звітує своєму компетентному органу (податковій) про всі підзвітні рахунки податкових резидентів інших країн-учасниць, зокрема й України. Інформація буде передана компетентним органом юрисдикції розташування фінансової установи до компетентного органу юрисдикції резидентства підзвітної особи. Як правило, до таких компетентних органів відносяться податкові органи відповідної юрисдикції. 

Отримавши таку інформацію, іноземний компетентний орган передає ці дані відповідним податковим органам країн-учасниць Угоди CRS (щодо України – до ДПС). Автоматичний обмін інформацією між компетентними органами країн-учасниць Угоди CRS проводиться щорічно до 30 вересня року, що настає за звітним.

За загальним правилом, в рамках CRS фінансові установи звітують про всі підзвітні рахунки фізичних осіб, незалежно від залишку чи вартості рахунків станом на 31 грудня звітного року.

В Україні на час дії воєнного стану діє спеціальний виняток: якщо загальна вартість активів на всіх рахунках фізичної особи не перевищує еквівалент 250 000 доларів США станом на 31 грудня календарного року, в якому діє воєнний стан в Україні, податкова не може використовувати інформацію про такі рахунки для нарахування податкових зобов’язань. ДПС отримає інформацію про такі рахунки в рамках обміну з іншими країнами, проте використати її для нарахування податкових зобов’язань вона не має права.

Ще одне питання, яке потребує детальної уваги, це CRS та контрольовані іноземні компанії.

Імплементація CRS призводить до розкриття інформації по закордонних підзвітних рахунках не тільки фізичних осіб, а і, за певних обставин, організацій. Інформація по рахунках організацій буде передаватися до юрисдикцій резидентства тих осіб, яких фінансові установи, в яких відкрито рахунок, кваліфікуватимуть контролюючими особами таких організацій.

Тобто, особа – резидент України, яку буде розцінено контролюючою особою іноземної компанії, буде підпадати під визначення підзвітної особи. Відтак, інформація по рахунках такої іноземної компанії, за певних умов, буде передана в Україну в рамках обміну за CRS.

Раніше податкова повинна була надсилати запити до інших країн для отримання такої інформації. З вересня 2024 року ДПС автоматично отримує дані про рахунки українців у країнах — учасницях Угоди CRS. Завдяки такому обміну ДПС матиме інформацію про переважну більшість іноземних рахунків українських резидентів і контрольованих ними іноземних компаній. Така інформація може стати приводом для додаткової уваги зі сторони податкових органів до відповідної особи та її іноземної компанії на предмет відповідності правилам щодо контрольованих іноземних компаній («КІК») та їх дотримання.

Автоматичний обмін інформацією в рамках CRS робить фінансові операції прозорішими. В деяких країнах банки вже зараз передають не тільки залишок на рахунку, а й середньорічний баланс, що ускладнює можливість маніпуляцій.

Українські податкові резиденти зобов’язані звітувати про КІК:

-       фізичні особи — до 1 травня разом із декларацією про доходи;

-       юридичні особи — до 3 березня разом із декларацією з податку на прибуток.

Тим, хто ще не звітував про КІК, варто не зволікати, адже інформація про закордонні активи буде отримана податковими органами, питання лише в часі.

У разі, якщо у Вас виникли питання звертайтесь до нас за консультацією. Наші експерти готові допомогти вам розібратися у складних питаннях податкового резидентства та обов'язках зі звітності про контрольовані іноземні компанії (КІК).