Належне виконання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) обов'язків щодо своєчасного та в повному обсязі подання підтвердних документів до обслуговуючих банків є базовою умовою для забезпечення ефективного валютного нагляду та формування коректної статистичної звітності для Національного банку України. У роз'ясненні Державної податкової служби України від 12.05.2026 року особливу увагу зосереджено на тому, що більшість повідомлень про порушення граничних строків розрахунків є наслідком чинників технічного та процесуального характеру. Серед основних факторів контролюючий орган виділяє несвоєчасне подання звітної документації, помилки при верифікації банківських реквізитів та неналежний рівень комунікації з обслуговуючими банками.

У цьому контексті слід чітко розмежовувати функції інституцій. Саме на обслуговуючі банки покладено первинну функцію контролю за дотриманням встановлених законодавством строків розрахунків за експортно-імпортними операціями. Фінансові установи здійснюють комплексний аналіз супровідної документації та зобов'язані фіксувати будь-які ознаки потенційних порушень.

У цій статті ми розглянемо ключові рекомендації щодо оптимізації взаємодії між бізнесом, фінансовими установами та контрольними органами з метою мінімізації регуляторних ризиків. Поговоримо детальніше про практичні рекомендації та роз'яснення ДПС:

(i)         Забезпечення повноти та своєчасності подання документації суб'єктами ЗЕД.

У контексті реалізації експортно-імпортних операцій першочергове значення має безумовне виконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності обов'язку щодо своєчасного та в повному обсязі подання підтверджуючих документів до обслуговуючих банківських установ. Належне правове оформлення зовнішньоекономічних операцій та суворе дотримання регламентованих строків надання документації є ключовою передумовою для своєчасного завершення банками процедур валютного нагляду за фінансовими операціями резидентів. Окрім цього, забезпечення належної оперативності документообігу дозволяє формувати коректні та достовірні статистичні дані для Національного банку України, що мінімізує ризики виникнення системних розбіжностей у звітності.

(ii)        Правові та операційні ризики некоректного зазначення банківських реквізитів у митних деклараціях.

Окрему увагу в межах правового комплаєнсу ЗЕД необхідно приділити забезпеченню точності та актуальності реквізитів банківських установ, що зазначаються у митних деклараціях. Внесення некоректних або застарілих відомостей суттєво ускладнює процес здійснення валютного нагляду та призводить до виникнення розбіжностей між базами даних фінансових установ і органів Державної митної служби. У підсумку такі технічні невідповідності стають додатковою правовою підставою для формування повідомлень про ймовірні порушення законодавства, що неминуче тягне за собою направлення офіційних запитів з боку контролюючих органів та ініціювання додаткових перевірочних процедур щодо суб'єкта господарювання.

(iii)       Практичні рекомендації щодо мінімізації регуляторних ризиків.

Забезпечення своєчасної взаємодії суб'єктів господарювання з банківськими установами та відображення коректних реквізитів у митних деклараціях дозволяє суттєво мінімізувати кількість безпідставно сформованих повідомлень про порушення валютного законодавства й оперативно скоротити частоту регуляторних запитів. Окрім цього, такий підхід оптимізує операційне навантаження на банківський сектор, суттєво підвищує ефективність виявлення дійсно ризикових операцій у сфері ЗЕД та гарантує належну якість статистичних даних у межах загальнодержавного валютного нагляду.

З огляду на зазначене, для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності критично важливим є впровадження системного внутрішнього контролю за станом розрахунків за контрактами. Бізнесу необхідно забезпечити постійну актуалізацію банківських реквізитів у митних деклараціях, підтримувати безперервну комунікацію з обслуговуючими банками та завчасно надавати підтвердні документи, повністю упереджуючи появу додаткових запитів чи перевірочних заходів з боку контролюючих органів.

Впровадження превентивних заходів — зокрема регулярного моніторингу стану розрахунків за контрактами, своєчасного оновлення реквізитів у митних деклараціях та проактивної комунікації з фінансовими установами — дозволяє суб'єктам ЗЕД повністю нівелювати ризики штучного виникнення розбіжностей у звітності. У підсумку такий підхід не лише мінімізує адміністративне й операційне навантаження на компанію, упереджуючи безпідставні запити податкових чи митних органів, а й створює сталі умови для прогнозованого та безпечного ведення міжнародного бізнесу.

Детальніше ознайомитись із Роз'ясненням Державної податкової служби України від 12.05.2026 року.