НОВІ ПІДХОДИ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ: ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО МИТНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ТА ІНШИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ЩОДО ДЕЯКИХ ПИТАНЬ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ, УТОЧНЕННЯ ПОРЯДКУ ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ МИТНИХ ПРОЦЕДУР ТА УСУНЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ НЕУЗГОДЖЕНОСТЕЙ» ВІД 25 БЕРЕЗНЯ 2025 РОКУ № 4323-IX
Embedded Files
25 березня 2025 року Верховна Рада України у другому читанні та в цілому прийняла Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань адміністративної відповідальності за порушення митних правил, уточнення порядку виконання окремих митних процедур та усунення термінологічних неузгодженостей» від 25 березня 2025 року №4323-IX (Законопроєкт № 10257 від 13 листопада 2023 року), надалі іменується – Закон №4323-IX.
02 липня 2025 року Закон №4323-IX було підписано Президентом України, а 03 липня 2025 року його було офіційно опубліковано в газеті «Голос України», таким чином Закон №4323-IX набрав чинності – 04 липня 2025 року, окрім окремих положень
Набрання чинності Законом №4323-ІХ стало важливим етапом у реформуванні митного законодавства, оскільки спрямоване на підвищення правової визначеності та передбачуваності у сфері адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Зазначені зміни усувають колізії та термінологічні неузгодженості, які тривалий час створювали труднощі в правозастосуванні. Таким чином, метою Закону №4323-ІХ є узгодження положень розділу XVІІІ Митного кодексу України з останніми змінами до інших його структурних одиниць, перегляд підходів до деяких питань застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил, запровадження більш гнучкого механізму притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а також впровадження сучасних європейських практик у сфері боротьби з митними правопорушеннями у діяльність митних органів України.
Перші ніж перейти до детальнішого ознайомлення із основними змінами та нововведеннями, що встановлені Законом №4323-ІХ, варто підкреслити, що документ охоплює низку ключових напрямків як от наприклад:
· Індивідуалізація відповідальності – кожна справа розглядається з урахуванням усіх обставин, що дає змогу справедливо визначити міру покарання. Це дає можливість врахувати характер порушення, мотиви, обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання, та інші важливі фактори.
· Удосконалення процедур провадження – врегульовано умови для відкриття або закриття справ, визначено механізм передачі до інших органів у разі ознак кримінального правопорушення, а також переглянуто строки давності. Також порушник тепер має право ознайомлюватися з матеріалами справи на будь-якому етапі провадження.
· Врегулювання через компроміс – Закон удосконалює механізм мирових угод, що розширює можливість завершити справу, сплативши мінімальну межу штрафу.
· Нові підходи в системі контролю поштових відправлень – якщо відомості про товар вказано невірно в декларації чи товаросупровідних документах або пересилається заборонений до переміщення вантаж - це підстава для притягнення до відповідальності.
· Захист прав інтелектуальної власності – посилено відповідальність за переміщення контрафактних товарів, що підвищує захист законних інтересів правовласників.
Перейдемо тепер до поглибленого вивчення новацій, запропонованих законодавцем у Законі №4323-ІХ.
1. Види та розміри адміністративного стягнення.
За своєю суттю, Закон №4323-ІХ, покликаний створити умови для справедливого розгляду судами справ про порушення митних правил та вибору виду і розміру адміністративного стягнення з урахуванням всіх обставин справи, а саме характеру вчиненого протиправного діяння; форми вини; характеристики особи; наявності обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність. Зокрема, встановлено верхню і нижню межу штрафів (на відміну від раніше встановленої фіксованої суми).
Також передбачено розділення підходів для визначення розміру штрафу залежно від органу, яким він накладається. Так, якщо рішення у справі про порушення митних правил (надалі – ПМП) приймається митницею – санкція статті передбачає сталий розмір штрафу, проте у статтях, за якими відповідне рішення приймає суд – розмір штрафу передбачає встановлення верхньої та нижньої межі, як того вимагає Конституційний Суд України.
Запровадження верхньої та нижньої межі штрафів за вчинення правопорушень, передбачених частиною шостою статті 470, статтями 472, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482, 483 та 484 Митного кодексу України, а також передбачення в санкціях статтями 472, частини першої статті 482 та частини першої статті 483 МКУ альтернативної конфіскації товарів, транспортних засобів – безпосередніх предметів порушення митних правил реалізовано з метою забезпечення справедливого розгляду судами справ про порушення митних правил та можливості індивідуалізації адміністративного покарання.
2. Підходи, щодо обов’язковості конфіскації товарів.
У ряді статей замінено обов'язкову конфіскацію на можливість прийняття рішення з конфіскацією або без такої. Відтепер за статтями 472, 484 рішення щодо конфіскації безпосередніх предметів ПМП приймається за ініціативою суду; Таким чином під час судового розгляду буде використовуватись більш гнучкий підхід, що відповідає сучасним європейським практикам у сфері боротьби з митними правопорушеннями.
У разі вчинення порушень митних правил, передбачених статтями 482, 483 цього Кодексу, конфіскація як додаткове адміністративне стягнення може застосовуватись до товарів, транспортних засобів комерційного призначення – безпосередніх предметів порушення митних правил і транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу, чи товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або тільки до транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу, чи товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.
3. Перелік обставин, за яких провадження в справі про порушення митних правил не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Провадження у справі про порушення митних правил не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події та/або складу порушення митних правил; неосудність особи, яка вчинила порушення митних правил; вчинення правопорушення в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; скасування акта, який встановлює відповідальність за порушення митних правил; закінчення на момент розгляду справи про порушення митних правил строків, передбачених статтею 467 цього Кодексу; наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови митного органу або суду (судді) про накладення адміністративного стягнення; наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, нескасованої постанови про закриття справи про порушення митних правил, повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі про порушення митних правил.
4. Інші зміни, що внесені до Митного кодексу та законів України.
· розширено перелік органів, які мають право здійснювати митне оформлення військової техніки та інших товарів за спрощеною формою декларування (Форма 302). Зокрема, таким правом зможуть тепер скористатися Нацгвардія, Державна прикордонна служба, СБУ, Національна поліція, Служба зовнішньої розвідки;
· порядок створення та ведення реєстру центральних (регіональних) сортувальних станцій приведено у відповідність до вимог Закону «Про публічні реєстри»;
· передбачено звільнення від адміністративної відповідальності у разі передання тимчасово ввезених транспортних засобів - предметів порушення митних правил на потреби оборони України за умови документального підтвердження такої передачі;
· урегулювання питання передачі матеріалів справи про порушення митних правил до правоохоронних органів та їх розгляд судами у разі закриття кримінального провадження та повернення для розгляду в порядку адміністративного судочинства;
· уточнення права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її представника;
· регулювання здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, перевірки законності та обґрунтованості постанови митного органу у справі про порушення митних правил, у тому числі уточнити підстави для скасування таких постанов, встановити п’ятнадцятиденний строк для розгляду скарги на постанову.
Основною передумовою прийняття зазначеного Закону та внесенню змін була необхідність виконання рішень Конституційного Суду України за результатами розгляду конституційних скарг осіб, які були притягнуті до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачені статтями 471 та 485 МКУ.
Зокрема, таким прикладом слугує Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 15.06.2022 р. у справі № 3-321/2019 (7780/19, 91/21) за конституційними скаргами Барсегяна Геворка Сенекеримовича та Ліненко Наталії Миколаївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 485 Митного кодексу України.
Нагадаємо, що компанія AXELO безпосередньо долучилася до процесу підготовки та подання конституційної скарги в інтересах свого Клієнта у вищезазначеному конституційному провадженні і таким чином долучилися до процесу змін у правозастосовній практиці.
За результатами розгляду відповідної справи Конституційний Суд України, врахувавши доводи скаржника, виніс рішення щодо неконституційності окремих положень статті 485 Митного кодексу України як таких, що суперечать принципу індивідуалізації юридичної відповідальності. Підготовку конституційної скарги та представництво інтересів заявника в Конституційному Суді України здійснював партнер і адвокат AXELO Олег Луців.
Законодавець, своєю чергою, не передбачивши можливості для особи, яка притягається до відповідальності, посилатися в ході розгляду справи про порушення митних правил і під час судового розгляду на конкретні обставини вчинення правопорушення, майновий стан, а також на інші обставини, які могли б пом’якшити її відповідальність та вплинути на міру стягнення, тим самим допустив обмеження конституційних прав такої особи.
У разі виникнення потреби в отриманні правової допомоги з питань, пов’язаних із застосуванням положень зазначеного Закону №4323-IX або регулюванням правовідносин у сфері митного права, звертайтеся до нашої команди. Ми надамо фахову консультацію, здійснимо юридичний супровід та допоможемо ефективно захистити ваші інтереси.
11.07.2025
БЛОГ
Google Sites
Report abuse