ЯК ЗМІНЯТЬСЯ ПРАВИЛА ВОЛОДІННЯ АКТИВАМИ ТА ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ У 2026 РОЦІ: ЗМІНИ У КОРПОРАТИВНОМУ ТА ФІНАНСОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ
ЯК ЗМІНЯТЬСЯ ПРАВИЛА ВОЛОДІННЯ АКТИВАМИ ТА ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ У 2026 РОЦІ: ЗМІНИ У КОРПОРАТИВНОМУ ТА ФІНАНСОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ
У 2026 році — нова логіка управління активами: безпека тепер нерозривно пов’язана з прозорістю. Держава масштабує інструменти нагляду, адаптуючи їх до вимог ЄС та фінансових ринків G7.
На основі аналізу законодавчих змін команда AXELO виділяє стратегічні напрями, що визначатимуть «правила гри» бізнесу в корпоративній та фінансовій сферах: від впровадження інвестиційного скринінгу до фундаментальної трансформації державних реєстрів.
1. СКРИНІНГ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
Україна готується впровадити систему скринінгу прямих іноземних інвестицій (FDI screening). Це комплексний механізм оцінки інвесторів та угод, здатних впливати на національну безпеку та стратегічні інтереси держави.
Станом на сьогодні з метою регулювання сфери державного скринінгу прямих іноземних інвестицій зареєстровано проєкти законів №14062 та №14062-1. Проте вони пропонують різні моделі правового регулювання:
• Законопроєкт №14062 встановлює загальну рамку контролю, але містить надто широкі та оціночні дефініції («ризики для національної безпеки», «чутливі сектори»), не визначає критеріїв ризику та делегує ключові елементи процедури Кабінету Міністрів України. Це створює ризики надмірної дискреції, подвійного регулювання та можливих колізій із Законом «Про режим іноземного інвестування» й міжнародними угодами про захист інвестицій.
• Законопроєкт №14062-1 точніше прописує процедуру: визначено критерії скринінгу, строки розгляду, вимоги до мотивування рішень і право інвестора на оскарження. Така модель юридично сумісна з практикою ЄС і обмежує дискрецію органу скринінгу, однак потребує створення спеціалізованої інституції та додаткового ресурсного забезпечення.
Прогнозовані переваги: підвищення інвестиційної безпеки, залучення «надійного» капіталу, зменшення ризиків захоплення критичної інфраструктури небажаними інвесторами, а також зміцнення довіри з боку партнерів ЄС і G7.
Прогнозовані недоліки: ухилення інвесторів від складної або непрозорої процедури, збільшення витрат на юридичний супровід та уповільнення запуску нових виробництв чи інфраструктурних проєктів.
2. ЗАПРОВАДЖЕННЯ РЕЄСТРУ РАХУНКІВ ТА ФІНМОНІТОРИНГ ЗА СТАНДАРТАМИ ЄС
Зареєстровано проєкт закону №14327-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права ЄС та критеріям Європейської платіжної ради з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)».
Метою законопроєкту є приведення українського законодавства у сфері фінансового моніторингу у відповідність до вимог Європейського Союзу та міжнародних стандартів боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму. Це необхідно для того, щоб Україна могла подати заявку на приєднання до SEPA.
У межах законопроєкту №14327-1 передбачено:
• створення реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів та інших подібних правових утворень, включаючи механізм верифікації даних;
• розширення переліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу (включаючи торгівців культурними цінностями та довірчих власників трастів);
• посилення заходів захисту викривачів та удосконалення режиму санкцій за порушення законодавства.
3. УРЯД РОЗПОЧАВ ПІДГОТОВКУ ДО ПРИПИНЕННЯ ЄДРПОУ
19 грудня 2025 року Кабінет Міністрів України затвердив План заходів на 2026 рік, спрямований на оптимізацію процедури державної реєстрації юридичних осіб. Ухвалений план є підготовчим етапом до майбутнього припинення функціонування ЄДРПОУ. Наразі реєстр продовжує працювати у звичайному режимі.
Протягом року центральні органи виконавчої влади мають забезпечити:
1. Підготовку змін до законодавства щодо ідентифікації юридичних осіб у межах ЄДР.
2. Визначення строків і механізмів внесення повних реєстраційних відомостей про юридичних осіб до ЄДР.
3. Розроблення рішень щодо припинення дії нормативних актів, які регулюють роботу ЄДРПОУ.
4. Врегулювання порядку передачі історичних даних ЄДРПОУ до Національного архівного фонду.
5. Приведення нормативно-правових актів у відповідність до єдиної моделі ведення реєстраційної інформації для унеможливлення дублювання даних.
Остаточна дата припинення ЄДРПОУ та можливі вимоги до суб’єктів господарювання будуть визначені окремим законом про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Станом на сьогодні таких строків та вимог не встановлено.
Звертайтеся за професійною консультацією AXELO, щоб вибудувати надійний юридичний фундамент вашого бізнесу.
15.01.2026