Команда AXELO підготувала для вас дайджест матеріалів про законодавчі зміни у 2026 році. Ми проаналізували планові зміни в нормативному полі та розбили їх на зручні блоки, зокрема сьогодні продовжимо про блок трудового права.

2026 рік приніс українським підприємствам, зокрема роботодавцям чимало оновлень, до яких варто готуватися вже зараз. Ми зібрали головні нововведення: від тих, що вже набули чинності, до тих, що поки перебувають на стадії законопроєктів. Йдеться про підвищення мінімальної зарплати, а отже — і ріст штрафів Державної служби з питань праці, нові правила звітності за працевлаштування осіб з інвалідністю та курс на повну цифровізацію трудових відносин. Детальніше про кожен із цих пунктів розповідаємо нижче.

1.           Працевлаштування осіб з інвалідністю.

З 1 січня 2026 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» від 15.01.2025 року № 4219-ІХ, який суттєво змінює порядок працевлаштування осіб з інвалідністю, запроваджуючи щоквартальний контроль, новий норматив та цільовий внесок замість адміністративно-господарських санкцій. Головною процедурною зміною є перехід від річного до щоквартального циклу. Роботодавці зобов'язані розраховувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю щокварталу. Звітність про виконання нормативу подаватиметься щоквартально у складі податкових розрахунків.

Відповідно до змін, норматив встановлюється у кількості:

·       одного робочого місця для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників;

·       4% середньооблікової кількості штатних працівників для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить більше ніж 25 працівників;

·       2% середньооблікової кількості штатних працівників для платників внеску закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.

З 2026 року, щоб працівник з інвалідністю був зарахований до виконання нормативу, мають одночасно виконуватися три умови: а) місце роботи має бути основним; б) зарахована заробітна плата має перевищувати розмір мінімальної; в) робочий час має відповідати нормальній або адаптованій тривалості.

2.          Запровадження цільового внеску.

Замість адміністративних санкцій запроваджується цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Його сплачують усі роботодавці (зокрема бюджетні установи), які не виконали норматив, крім дипломатичних представництв та підприємств із штатом менше 8 осіб.

Сума внеску розраховується як 40% від середньомісячної зарплати за кожне нестворене робоче місце. На період воєнного стану діє пільга: розмір внеску становить лише 50% від цієї базової ставки. Контроль за нарахуванням та сплатою внеску покладається на податкові органи. За недотримання правил встановлено штрафи:

·       7% за несвоєчасну сплату внеску;

·       10% від суми донарахування (але не більше 50% від суми);

·       пеню за недоїмку в розмірі 0,1% від суми недоплати за кожен день прострочення;

·       будь-які порушення звітності, зокрема її неподання або затримка, тягнуть за собою штраф у розмірі 170 грн.

3.          Оновлення Трудового кодексу.

Новий кодекс має осучаснити правила роботи ринку праці, посилити реальний захист працівників, зменшити бюрократію для бізнесу та впровадити європейські стандарти регулювання. Ось планові положення проєкту Трудового кодексу України: а) системна модернізація регулювання трудових відносин, зокрема цифровізація ключових процедур, запровадження прозорого механізму визначення мінімальної заробітної плати, розширення переліку видів трудових договорів та посилення захисту працівників, зокрема представників вразливих груп; б) документ закріплює збалансований підхід до прав та обов’язків працівників і роботодавців, запроваджує ризик-орієнтовану модель інспекції праці та імплементує основні директиви ЄС у сфері праці; в) встановлює чіткі правила для гнучких форм зайнятості: дистанційна робота, гнучкий режим робочого часу, неповна зайнятість; г) встановлює кращий захист працівників із сімейними обов’язками, ветеранів та людей з інвалідністю; д) встановлює уніфіковані вимоги до фіксації умов праці в електронній формі; е) встановлює більш передбачувані процедури перевірок для роботодавців. 

Окрему увагу приділено запобіганню незадекларованій праці, врегулюванню нових моделей зайнятості та спрощенню взаємодії бізнесу з органами державного нагляду.

4.         Зміни у призупиненні трудових відносин

З 14 березня 2026 року почне діяти норма, відповідно до якої призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї зі сторін сукупно на строк не більше ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану (враховуючи строки його продовження). У червні 2025 року набув чинності закон, яким були внесені зміни до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». 

За згодою сторін строк призупинення дії трудового договору може бути продовжений на строк понад 90 календарних днів, але не більше, ніж до дня припинення або скасування воєнного стану. Після закінчення строку призупинення дії трудового договору його дія автоматично відновлюється в повному обсязі, тобто всі права й обов’язки сторін поновлюються: працівник має стати до роботи, а роботодавець – забезпечити умови праці, виплачувати заробітну плату, нараховувати страхові внески тощо. У разі неможливості виконання сторонами трудового договору, дія якого відновлена, передбачених ним обов’язків цей трудовий договір припиняється з підстав, визначених законом.

5.          Штрафи на роботодавців у 2026 році

У фокусі уваги контролюючих органів, як і раніше, залишаться такі питання як: а) неналежне оформлення відносин, що включає неофіційне працевлаштування без укладення договору, фіктивне оформлення працівника на неповний робочий день при фактичній повній зайнятості та інші маніпуляції для уникнення сплати податків і внесків; б) нарахування сум, менших за законодавчо встановлений мінімум, а також будь-які затримки з виплатою коштів; в) невиконання вимог охорони праці та допуск персоналу до роботи без проходження обов’язкового інструктажу або медичного огляду; г) випадки ненадання працівникам відпусток та недотримання встановленого порядку оплати лікарняних. 

Нові суми штрафів розраховані відповідно до мінімальної заробітної плати, встановленої державним бюджетом на 2026 рік і, залежно від виду і повторюваності порушення, можуть досягати від одноразової мінімальної заробітної плати до 30-кратного її розміру. Таким чином, юридичні особи і фізичні особи - підприємці, що використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, згідно ст. 265 КЗпП. Для розрахунку суми штрафу береться розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на момент виявлення порушення. З 1 січня 2026 року ця сума складає 8 647 грн. Варто зауважити про те, що штрафи накладає Державна служба України з питань праці, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Сплата 50% суми штрафу протягом 10 банківських днів, з дня отримання постанови вважається виконанням постанови про накладення штрафу, однак сплата штрафу не звільняє від зобов'язання усунути порушення законодавства про працю. Разом з тим, не вважається фактичним допуском до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та не тягне відповідальність у вигляді штрафу, передбачену КЗпП, укладення гіг-контракту у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Забезпечте сталий розвиток вашого бізнесу разом із AXELO. Ми надаємо комплексний юридичний супровід, допомагаючи компаніям оперативно адаптуватися до змін у законодавстві та мінімізувати правові ризики.