З 1 січня 2026 року змінились розміри штрафів за порушення трудового законодавства, що накладаються Державною службою України з питань праці. Нові суми штрафів розраховані відповідно до мінімальної заробітної плати, встановленої державним бюджетом на 2026 рік і, залежно від виду і повторюваності порушення, можуть досягати від одноразової мінімальної заробітної плати до 30-кратного її розміру.

Через підвищення мінімальної зарплати оновилися й фінансові санкції за порушення трудового законодавства. Розпочнемо із того, що сума кожного штрафу прив'язана до мінімальної заробітної плати, яка на цю дату становить 8647 гривні. Штрафи накладаються Державною службою України з питань праці відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 №509. Під час розрахунку застосовується розмір МЗП, чинний на момент виявлення порушення

Основні види порушень і суми штрафів:

1.      Робота без належного оформлення. 

Чинне законодавство передбачає сувору відповідальність за порушення порядку оформлення трудових відносин, зокрема у випадках фактичного допуску працівника до виконання обов’язків без офіційного укладення трудового договору або при оформленні працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання ним роботи протягом повного робочого дня. Аналогічні санкції застосовуються за неправомірне використання договорів із нефіксованим робочим часом у ситуаціях, коли характер роботи має постійний характер, а також за виплату заробітної плати «в конвертах» без належного нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків.

За кожне з таких порушень на роботодавця накладається штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, що станом на поточний період становить 86 470 гривень за кожного працівника, стосовно якого було вчинено правопорушення. Водночас для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку першої — третьої груп, на перший раз законодавством передбачено застосування заходу у вигляді попередження.

*У разі вчинення повторного правопорушення протягом двох років з дня виявлення попереднього недотримання норм щодо належного оформлення трудових відносин, законодавством передбачено значне посилення фінансової відповідальності. За таких обставин до суб'єкта господарювання застосовується штрафна санкція у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат за кожного працівника, стосовно якого було встановлено факт порушення, що в грошовому еквіваленті становить 259 410 гривень.

2.     Прострочення зарплати більш ніж на місяць або виплата не в повному обсязі

Щодо порушень, пов'язаних із недотриманням термінів розрахунків із персоналом, законодавство встановлює фінансову відповідальність у разі прострочення виплати заробітної плати або інших передбачених законом виплат більш ніж на один календарний місяць, а також у випадках їх виплати не в повному обсязі. За вчинення такого правопорушення до суб'єкта господарювання застосовуються санкції у вигляді штрафу в трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, що становить 25 941 гривню.

3.     Порушення мінімальних державних гарантій з оплати праці

Окремим видом правопорушень, що тягне за собою фінансову відповідальність, є недотримання роботодавцем мінімальних державних гарантій в оплаті праці, до яких належать норми щодо оплати роботи в нічний час, у вихідні чи святкові дні, а також за понаднормові години. У разі виявлення фактів ігнорування таких гарантій, до суб’єкта господарювання застосовується штрафна санкція у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, стосовно якого було допущено порушення, що в грошовому вимірі відповідає сумі 17 294 гривні.

4.    Недотримання гарантій та пільг для мобілізованих працівників

Окрему увагу в межах чинного правового поля приділено захисту прав працівників, які залучені до виконання військових обов’язків, зокрема у контексті недотримання роботодавцями встановлених законом гарантій та пільг для мобілізованих осіб. У разі встановлення фактів ігнорування таких соціальних стандартів, на суб’єкта господарювання накладається фінансова санкція у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, що становить 34 588 гривень за кожного працівника, стосовно якого було допущено правопорушення. Водночас для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку першої — третьої груп, законодавством передбачено більш лояльний підхід, що обмежується застосуванням заходу у вигляді попередження.

5.     Недопуск інспекторів Держпраці до перевірки

Спроби обмежити доступ посадових осіб Державної служби України з питань праці до проведення перевірки тягнуть за собою суттєві фінансові наслідки, розмір яких безпосередньо залежить від предмета та мети контрольного заходу. 

У випадку загального перешкоджання законній діяльності інспекторів, до суб’єкта господарювання застосовується штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, що становить 25 941 гривню. Водночас закон передбачає значно жорсткішу санкцію, якщо недопуск стосується перевірки специфічних порушень, як-от факти використання незадекларованої праці, оформлення працівника на неповний робочий час при фактичній повній зайнятості або виплати заробітної плати без належного оподаткування. У такій ситуації розмір фінансового стягнення суттєво зростає і становить уже шістнадцять мінімальних заробітних плат, що в грошовому еквіваленті дорівнює 138 352 гривням.

6.    Перевищення дозволеної кількості договорів з нефіксованим робочим часом або неправильний облік робочого часу

Законодавством також чітко регламентовано порядок використання гнучких форм зайнятості, зокрема щодо дотримання встановлених лімітів на кількість укладених трудових договорів із нефіксованим робочим часом у відношенні до загального штату працівників. Порушення цих кількісних обмежень, як і неналежне ведення обліку фактично відпрацьованого персоналом часу, тягне за собою накладення фінансових санкцій на суб'єкта господарювання. За кожного працівника, стосовно якого було допущено таке перевищення або встановлено факт некоректного обліку робочих годин, передбаченоштраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, що на сьогодні еквівалентно сумі 25 941 гривня.

7.    Інші порушення трудового законодавства

Завершальним елементом системи фінансової відповідальності є положення щодо інших порушень вимог трудового законодавства, які не підпадають під жодну з вищезазначених специфічних категорій. У разі встановлення подібних правопорушень, на суб’єкта господарювання накладається штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожен такий випадок, що становить 8 647 гривень.

При цьому закон передбачає посилення відповідальності за систематичність: якщо протягом одного року з моменту виявлення попереднього порушення аналогічне недотримання норм фіксується повторно, розмір санкції подвоюється і складає вже дві мінімальні заробітні плати, тобто 17 294 гривні.

Таким чином, процедура притягнення до фінансової відповідальності та порядок стягнення відповідних штрафів регламентуються окремими нормативно-правовими актами, затвердженими Кабінетом Міністрів України, що забезпечує чіткість та послідовність дій контролюючих органів.

Законодавство передбачає своєрідний механізм заохочення до добровільного виконання зобов'язань: якщо суб’єкт господарювання здійснює оплату 50% від суми нарахованого штрафу протягом десяти банківських днів з моменту отримання відповідної постанови, такий обов’язок вважається виконаним у повному обсязі. Проте варто пам’ятати, що така фінансова пільга не є індульгенцією — вона жодним чином не звільняє роботодавця від необхідності повністю усунути виявлені порушення у встановлені терміни.

Окремий правовий статус мають трудові відносини у сфері цифрової економіки. Зокрема, укладення гіг-контрактів згідно із Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» не ототожнюється з роботою без належного оформлення. Відповідно, такі договори не є підставою для застосування санкцій, передбачених статтею 265 Кодексу законів про працю України, що створює сприятливе правове поле для резидентів «Дія.City».

Підсумовуючи викладене, варто наголосити, що складність сучасного трудового законодавства та високий рівень фінансових ризиків роблять превентивний правовий контроль не просто бажаним, а критично необхідним елементом безпеки будь-якого бізнесу. Найкращою стратегією для роботодавця є не розв'язання вже виниклих конфліктів, а побудова бездоганної системи кадрового документообігу, що витримує найприскіпливішу перевірку.

Саме тому для забезпечення правової стабільності вашого підприємства та мінімізації ризиків нарахування багатотисячних санкцій варто покластися на професійну підтримку. Команда AXELO готова надати кваліфікований супровід у сфері трудового права – від проведення комплексного кадрового аудиту до представництва інтересів у відносинах із органами Держпраці.