Питання визначення митної вартості товарів залишається одним із найбільш контраверсійних аспектів у взаємовідносинах між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, з одного боку, та митними органами, з іншого. Особливої гостроти відповідна проблематика набуває у тих випадках, коли сторони експортно-імпортної операції є пов’язаними особами.

Так, у сучасних умовах глобалізації бізнес-процесів та активної роботи транснаціональних корпорацій на товарних ринках України наявність юридичного та/або фактичного зв’язку між експортером та імпортером, як правило, стає для митниці своєрідним тригером для виникнення сумнівів щодо прозорості ціноутворення та коректності визначення митної вартості декларантом.

Контролюючі органи зазвичай трактують сам факт пов'язаності сторін угоди як безумовну підставу для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості – за ціною договору (контракту). Це, своєю чергою, призводить до винесення рішень про коригування митної вартості товарів на основі другорядних методів, що тягне за собою збільшення фіскального навантаження на підприємство, а отже, підвищення цін на імпортовану продукцію для кінцевих споживачів. Проте, як свідчить системний аналіз положень Митного кодексу України та Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, пов'язаність сторін сама собою ще не є свідченням неправильності заявленої митної вартості.

Як видається, ключовою правозастосовною проблемою тут є належний розподіл тягаря доказування: чи повинен насамперед декларант обґрунтовувати правильність митної вартості товару, визначеної ним, в умовах існування зв’язку з постачальником, чи все ж таки саме митниця зобов’язана спершу документально підтвердити вплив такого зв’язку на вартість операції?

Ретельний аналіз цього питання дозволить глибше зрозуміти механізми захисту прав та інтересів імпортера, а також критерії, за якими пов'язаність осіб як така не вважається перешкодою для визначення митної вартості товарів за ціною останніх.

    (i)         Критерії пов'язаності сторін угоди: міжнародний та національний аспект

Для правильного застосування відповідних законодавчих положень перш за все необхідно окреслити коло осіб, які вважатимуться пов'язаними. Митний кодексу України (МК України) в цьому контексті повністю кореспондується з міжнародними стандартами. Зокрема, відповідно до ч. 16 ст. 58 МК України, особи вважаються пов’язаними у випадках, передбачених ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року.

Отож, згідно з міжнародними та національними правилами, ключовими критеріями пов’язаності є:

·       спільне управління – сторони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

·       ділове партнерство – особи юридично визнані партнерами по бізнесу;

·       трудові відносини – роботодавець і працівник;

·       капітальний контроль – будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

·       прямий або опосередкований контроль – один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

·       сімейні зв'язки – особи є членами однієї сім'ї.

Тут важливо підкреслити, що за наявності відносин ексклюзивного представництва (одноосібний агент, дистриб’ютор) особи вважаються пов’язаними лише за умови відповідності хоча б одному з вищеперелічених критеріїв.

  (ii)         Презумпція прийнятності вартості операції між пов'язаними особами

Важливою гарантією для імпортера, закріпленою в ч. 12 ст. 58 МК України, є положення про те, що сам собою факт пов'язаності продавця та покупця не може слугувати автоматичною підставою для визнання вартості операції неприйнятною для цілей митного оформлення товарів за ціною договору. Тут законодавець, по суті, чітко встановив пріоритет основного методу (за ціною договору) — навіть у випадках, коли сторони контракту є пов’язаними між собою. Відповідно, за таких обставин митниця не має права на апріорне відхилення задекларованої митної вартості, а зобов’язана провести всебічний розгляд обставин продажу для з’ясування того, чи мала така пов’язаність безпосередній вплив на ціноутворення.

Процедурно алгоритм спростування цієї презумпції з боку митного органу має включати такіетапи:

·       Обов’язок письмового обґрунтування

Якщо у митного органу виникають обґрунтовані підстави вважати, що пов'язаність сторін вплинула на ціну товару, він зобов’язаний надати декларанту письмові обґрунтування своєї позиції. Важливо, що таке обґрунтування не може бути формальним; щонайменше воно має містити конкретні дані стосовно розбіжностей у комерційних умовах, які свідчать про відхилення ціни від ринкових показників.

·       Правові наслідки бездіяльності органу контролю

За змістом ч. 14 ст. 58 МК України, у разі ненадання митним органом належного письмового обґрунтування впливу взаємовідносин продавця та покупця на ціну товару, автоматично вважається, що такий вплив був відсутній. Це положення слугує дієвою правовою гарантією для бізнесу, оскільки перекладає тягар доведення «неринковості» ціни виключно на державу.

·       Реалізація «права відповіді» декларанта.

Законодавство наділяє імпортера правом подати контрдокази «неринковості» ціноутворення. Найбільш ефективним інструментом у цьому контексті є демонстрація митному органу того, що задекларована ціна знаходиться на одному рівні з цінами на ідентичні або подібні товари, що одночасно продавалися непов'язаним покупцям для експорту в Україну (так званими «перевірочними величинами»). Якщо декларант доведе, що вартість операції є близькою до цих величин, митний орган зобов’язаний прийняти її.

 (iii)         Судова практика: обов’язок доказування та критерії обґрунтованості рішень

Аналіз останніх правових позицій Верховного Суду дозволяє констатувати формування стійкої судової практики на користь платників податків у питаннях митного оформлення операцій між пов’язаними особами.

Так, важливим для цієї категорії справ є висновок, викладений у Постанові Верховного Суду від 21.08.2018 р. в справі № 814/336/15. Суд чітко зазначив, що сама по собі пов’язаність продавця і покупця не є достатньою підставою для визнання вартості операції неприйнятною. Для відмови у застосуванні першого методу митний орган повинен володіти конкретними обґрунтуваннями того, що такий зв'язок безпосередньо вплинув на ціну товарів. Ці норми прямо кореспондуються з положеннями ч. 4 ст. 53 МК України, згідно з якими витребування додаткових документів дозволяється лише за наявності обґрунтованих підстав вважати, що взаємозв’язок викривив заявлену митну вартість.

Продовженням такого підходу стала Постанова Верховного Суду від 26.11.2020 р. у справі № 826/2313/16. У цьому рішенні суд касаційної інстанції сформулював правовий висновок, згідно з яким обов’язок доведення впливу пов’язаності сторін на ціну задекларованих товарів покладається виключно на митний орган. У разі якщо контролюючий орган не справляється з цим обов’язком, закон вимагає вважати, що такий вплив був відсутній, як це передбачено ч. 14 ст. 58 МК. Усталеність цього правового висновку підтверджується і найсвіжішою судовою практикою, зокрема Постановами Верховного Суду від 31.01.2024 р. у справі № 809/1061/17 та від 02.04.2024 р. у справі № 380/6459/20.

Окрему увагу суди приділяють самому визначенню «пов’язаних осіб». Згідно з положеннями ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, критерії пов’язаності є вичерпними: спільне управління, статус юридичних партнерів, трудові відносини, володіння понад 5% акцій обох сторін, прямий чи опосередкований контроль або сімейні зв'язки. В силу цього, наприклад, саме собою однакове місцезнаходження чи реєстрація місця проживання посадових осіб покупця і продавця за однією адресою не підпадає під жоден із визначених критеріїв, а отже, не може бути автоматичним свідченням пов’язаності.

Практичний аспект застосування цих норм демонструє, що митні органи зазвичай обмежуються лише формальними вказівками на наявність інформації про продаж подібних товарів між непов’язаними особами за вищою вартістю. Проте, без надання конкретних даних щодо сторін таких операцій, умов поставки, обсягів та часу, такі посилання не можуть вважатися належним виконанням обов’язку митниці, встановленого ст. 58 МК України. Подібна практика, своєю чергою, позбавляє платника податків його законного «права відповіді» та можливості довести відсутність впливу зв'язку на ціну. Таким чином, належне письмове обґрунтування з боку митниці є не простою формальністю, а обов'язковою передумовою для будь-якого коригування митної вартості за еспортно-імпортними операціями між пов'язаними контрагентами.

 (iv)         Практичні рекомендації для бізнесу та стратегії захисту при митному оформленні операцій між пов’язаними особами

В умовах декларування товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними між пов’язаними особами, критично важливим є застосування проактивної стратегії захисту інтересів імпортера. Ефективна підготовка до митного оформлення експортно-імпортної операції має ґрунтуватися на глибокому розумінні процедурних нюансів та належному формуванні документальної бази ще до моменту перетину товаром кордону.

Для успішного проходження митного контролю в умовах пов’язаності контрагентів імпортеру варто змістити акцент із простого надання товаросупровідних документів на реалізацію комплексної доказової стратегії, яка враховує положення ст. 58 МК України та актуальні правові висновки Верховного Суду. 

1.      Першочерговим кроком тут буде проведення внутрішнього аудиту на предмет відповідності відносин сторін критеріям пов’язаності, визначеним у ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. Важливо враховувати, що формальні ознаки, такі як, наприклад, однакове місцезнаходження сторін, не є свідченням пов’язаності продавця та покупця, а отже, не можуть вважатися автоматичною підставою для визнання вартості операції неприйнятною.

2.     У межах підготовки до митного оформлення декларанту рекомендується завчасно підготувати пакет документів, що демонструють близькість заявленої вартості до так званих «перевірочних величин». Зокрема, ефективним інструментом захисту може слугувати наявність документального підтвердження вартості операцій з ідентичними або подібними товарами, які цей же продавець здійснював одночасно або майже одночасно з непов’язаними покупцями для експорту в Україну. З іншого боку, використання таких відомостей має бути об’єктивним, піддаватися обчисленню та підтверджуватися бухгалтерськими документами або контрактами, що, своєю чергою, дозволить декларанту зняти сумніви митниці щодо впливу пов’язаності на ціну угоди.

3.     Під час безпосередньої взаємодії з митним органом декларанту слід наполягати на отриманні письмового обґрунтування будь-яких сумнівів митниці щодо впливу взаємозв’язку на ціну товару. Оскільки закон покладає тягар доведення такого впливу саме на митний орган, відсутність відповідного деталізованого пояснення з боку держави є вагомим юридичним аргументом для  визначення митної вартості товарів за ціною останніх. 

4.    У разі отримання запиту митниці про надання додаткових документів необхідно пам’ятати, що витребовувати дозволяється лише ті з них, які реально здатні спростувати або підтвердити сумніви щодо ціни, а не весь перелік, передбачений ст. 53 МК України. 

5.     Також варто критично оцінювати спроби митних органів використовувати інформацію з мережі «Інтернет» або іноземних баз даних як єдину підставу для сумніву. Судова практика підтверджує, що роздруківки з відкритих джерел, особливо іноземною мовою без належного перекладу, не вважаються допустимими доказами пов’язаності продавця та покупця або її впливу на ціну операції. Натомість декларанту доцільно оперувати власними калькуляціями ціни, прайс-листами виробника та висновками про вартісні характеристики, які містять достовірні числові дані та підтверджують ринковий характер комерційної операції. 

Такий комплексний підхід дозволить успішно завершити митне оформлення або ж забезпечить надійний фундамент для судового захисту в разі прийняття неправомірного рішення про коригування митної вартості.

  (v)         Висновки

Таким чином, ефективність захисту прав суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності залежить не лише від процедурної дисципліни митних органів, але й від правильності дій імпортера в процесі митного оформлення. При цьому відсутність деталізованого письмового обґрунтування митницею своїх сумнівів або ж використання митним органом лише загальних вказівок на цінові бази даних без урахування конкретних умов поставки нівелює правомірність прийнятого ним рішення про коригування вартості. 

Використання механізму «перевірочних величин», завчасна підготовка калькуляцій, що демонструють ринковий характер ціноутворення, та інші активні дії декларанта можуть зняти більшість претензій митниці ще на етапі митного оформлення. 

Якщо ви потребуєте розробки індивідуальної стратегії декларування товарів у відносинах між пов'язаними особами, підготовки пакету документів для підтвердження митної вартості за першим методом або професійного захисту під час оскарження рішень про коригування — звертайтесь за юридичною консультацією за телефоном +38 (097) 247 07 88 або пишіть на office@axelo.com.ua

AXELO допоможе вам мінімізувати митні ризики та забезпечити правову стійкість вашої зовнішньоекономічної діяльності.