КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ МІКРО-, МАЛИХ ТА СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ: ЗАКОНОПРОЄКТ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ СУБ'ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА» №15001 ВІД 04.02.2026 РОКУ
Embedded Files
Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб'єктів підприємництва» №15001 від 04.02.2026 року (надалі у тексті – Законопроєкт №15001), який повністю гармонізує українську класифікацію підприємств із стандартами Європейського Союзу. Законопроект модернізує підходи до визначення мікро-, малих та середніх підприємств (надалі у тексті – «МСП») та усуває бар’єри, які через застарілі критерії обмежували доступ українського бізнесу до європейських програм підтримки.
Дотепер українське законодавство використовувало застарілі критерії для визначення мікро-, малих та середніх підприємств (МСП), що створювало низку проблем, зокрема: а) обмежений доступ до програм ЄС (українські компанії не могли повноцінно брати участь у європейських програмах підтримки, оскільки їхній статус МСП не визнавався автоматично. Вони були змушені проходити додаткові процедури підтвердження, втрачаючи час та можливості); б) «штучне» дроблення (великі компанії використовували недосконалість законодавства, штучно «дроблячи» свій бізнес на кілька менших, щоб користуватися пільгами, призначеними для МСП).
(i) Законопроєкт запроваджує три європейські критерії класифікації – кількість працівників, річний дохід та балансову вартість активів. Пороги повністю відповідають стандартам ЄС:
1. Мікропідприємство — до 9 працівників включно, до €2 млн доходу або активів;
2. Мале підприємство — до 49 працівників, до €10 млн доходу або активів;
3. Середнє підприємство — до 249 працівників, до €50 млн доходу або до €43 млн активів.
Для віднесення до певної категорії підприємство повинно відповідати критерію щодо чисельності працівників і щонайменше одному з фінансових показників (дохід або активи). Обговоримо детальніше по кожному виду підприємства:
1. Мікропідприємства
Наразі до мікропідприємств відносять суб’єктів із активами до 350 тис. євро, доходом до 700 тис. євро та середньою кількістю працівників до 10 осіб. За новими правилами пропонується: до 9 працівників та до 2 млн євро доходу або активів. Тобто фінансові межі суттєво зростають, але гранична кількість працівників дещо зменшується (з 10 до 9). Фактично це найменші компанії та частина ФОПів, які ведуть облік та подають фінансову звітність.
2. Малий бізнес
Чинні критерії: активи до 4 млн євро, дохід до 8 млн євро, працівники – до 50 осіб. Нові критерії: до 49 працівників і до 10 млн євро доходу або активів. Фінансові показники підвищуються, а кількість працівників уточнюється – замість «до 50 включно» пропонується «не більше 49». Ця категорія охоплює значну частину українських компаній у сфері послуг, виробництва та торгівлі.
3. Середній бізнес
Сьогодні середніми вважаються підприємства з активами до 20 млн євро, доходом до 40 млн євро та чисельністю до 250 працівників. У законопроєкті: до 249 працівників, дохід – до 50 млн євро, активи – до 43 млн євро. Отже, фінансові межі збільшуються, а кількісний критерій працівників уточнюється аналогічно іншим категоріям. Це вже більш масштабні компанії, які можуть працювати у кількох регіонах або мати розвинену корпоративну структуру.
4. Великий бізнес
Чинні правила: підприємства з активами понад 20 млн євро, доходом понад 40 млн євро та понад 250 працівників. За новим підходом великими визнаватимуться всі суб’єкти, які не відповідають критеріям мікро-, малого або середнього бізнесу. Тобто підприємства, що перевищують встановлені пороги за чисельністю, доходом або активами. Категорія визначатиметься за принципом виключення.
(ii) Обмеження для підприємств із державною участю. Законопроєктом вводиться правило, яке вже діє в ЄС: підприємства, у яких 25 % і більше статутного капіталу належить державі або органам місцевого самоврядування, не можуть вважатися мікро-, малими або середніми. Є невеликі винятки – для малих громад із бюджетом до 10 млн євро та населенням менше 5 000 осіб. Мета такого обмеження – не допустити, щоб державні компанії користувалися пільгами та підтримкою, призначеною для приватного малого бізнесу.
(iii) Також законопроєктом передбачається, що суб'єкти господарювання, які не зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати та подавати фінансову звітність, набувають статусу суб'єктів мікро-, малого та середнього підприємництва без урахування такого критерію, як балансова вартість активів.
Уніфікація критеріїв створює нові, значні можливості для українських підприємців: а) автоматичне визнання статусу МСП в ЄС – українським компаніям більше не потрібно буде проходити додаткові перевірки для участі в європейських програмах; б)повний доступ до програм підтримки ЄС – відкриває шлях до грантів, пільгових кредитів, гарантій, а також участі в інноваційних та експортних проєктах; в) зростання попиту на держпідтримку в Україні – очікується, що попит на державні програми підтримки зросте на 5-20 млрд грн на рік; г) рівні умови конкуренції – великий бізнес більше не зможе зловживати пільгами, призначеними для МСП; д) полегшення виходу на ринки ЄС – єдині "правила гри" спростять інтеграцію українських компаній у європейські ланцюги постачань.
! Пригадаємо, що категорія підприємства має вплив, зокрема, на:
· формат фінансової звітності (повна чи скорочена). Мікро- та малі підприємства мають право подавати скорочену фінансову звітність, яка складається з Балансу та Звіту про фінансові результати, за формами, наведеними в НП(С)БО 25. Натомість решта підприємств, що застосовують національні стандарти, зобов'язані складати повний комплект фінансової звітності, який забезпечує більш детальне розкриття фінансового стану компанії;
· періодичність подання звітності. Мікропідприємства та непідприємницькі товариства, які не звітують за МСФЗ, подають фінансову звітність лише раз на рік (п. 2 Порядку № 419). Решта підприємств зобов'язані звітувати щоквартально;
· обов'язок застосовувати МСФЗ. Ідеться, зокрема, про підприємства, що становлять суспільний інтерес; публічні акціонерні товариства; суб'єкти господарювання у видобувних галузях; материнські підприємства груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес; материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств; підприємства, що провадять господарську діяльність за спеціальними видами, перелік яких визначає Кабмін;
· особливості ведення бухгалтерського обліку. Мікропідприємства, які не є платниками ПДВ і не становлять суспільний інтерес, можуть вести облік без застосування подвійного запису.
Ознайомитись детальніше із законопроєктом «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб'єктів підприємництва» №15001 від 04.02.2026 року.
10.03.2026
Google Sites
Report abuse