30 жовтня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Речтехнова» до Головного управління ДПС у Волинській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Речтехнова» за травень-липень 2023 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ПОЛЯГАЮТЬ у зверненні Товариства з обмеженою відповідальності «Речтехнова» (Позивач) до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (Відповідач) про визнання протиправними та скасування низки податкових повідомлень-рішень, а також про зобов'язання податкового органу внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством за травень-липень 2023 року. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив про помилковість висновків контролюючого органу щодо відсутності реального здійснення господарських операцій із контрагентами, стверджуючи, що ці операції підтверджуються належно оформленими первинними документами та мають економічну і ділову мету. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року позовні вимоги були задоволені повністю. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Волинській області внести дані до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування, а провадження в цій частині закрито.

РІШЕННЯ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальності «Речтехнова» було задоволено повністю. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення, винесені Головним управлінням ДПС у Волинській області, та зобов'язав податковий орган внести до відповідного Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого Товариством. Проте, переглядаючи справу, Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 червня 2025 року скасував рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Головного управління ДПС у Волинській області внести дані до Реєстру заяв, закривши провадження у цій частині, але залишив без змін рішення про скасування податкових повідомлень-рішень.

РІШЕННЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ ТА ЮРИДИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року (у зміненій частині) залишити без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, дійшов висновку про необхідність перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, положень Податкового кодексу України, що регулюють право на формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) на підставі реальності здійснених господарських операцій та їхньої ділової мети.

Серед іншого, суд касаційної інстанції виходив з усталеної правової позиції, що правові наслідки у вигляді податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ можуть наставати лише за умови реального (фактичного) здійснення господарських операцій, які є підставою для їх формування. 

Наявність належним чином оформлених первинних документів, передбачених законодавством про бухгалтерський облік, є обов'язковою, але не вичерпною умовою для підтвердження правомірності формування податкових наслідків. Ключовим критерієм, що підлягає оцінці, є спрямованість дій платника податків на досягнення економічного результату, тобто ділова мета (business purpose).

Певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, у тому числі видаткових та товарно-транспортних накладних, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичне здійснення таких операцій.

Колегія суддів також підкреслила, що податківцям варто враховувати, що для податкового обліку визначальним є економічний зміст господарських операцій, а не формальні аспекти їх документального оформлення. ДПС повинна застосовувати принцип «превалювання суті над формою», який є базовим у бухгалтерському обліку. 

Із матеріалів справи вбачається, що наявні у матеріалах справи первинні документи (договори, акти виконаних робіт/наданих послуг, платіжні доручення, податкові накладні) у сукупності та належному співставленні з іншими доказами підтверджують не лише формальне оформлення, але й фактичне виконання умов угод та використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності. 

ПІДСУМКИ.  Таким чином, для цілей податкового та бухгалтерського обліку первинний документ вважається належним доказом здійснення господарської операції за умови, що він містить усі обов'язкові реквізити, які забезпечують однозначну ідентифікацію змісту операції, її учасників, обсягу та часу проведення. 

Водночас, технічні (формальні) недоліки у оформленні документації — такі як незначні описки, неточності у формулюваннях або відсутність деталізації, яка не впливає на сутність відображених даних — не можуть бути єдиною та безумовною підставою для відхилення цього документа як доказу, оскільки юридична сила такого документа зберігається, якщо його зміст дозволяє повною мірою визначити сутність, якісні та кількісні характеристики господарської події. 

Належність та правомірність формування податкових наслідків підтверджується не лише формальним існуванням документа, а й комплексною оцінкою всіх зібраних у справі доказів; ключовим є доведення реального характеру операції, її фактичного виконання та наявності розумної економічної (ділової) мети, що підтверджується сукупністю непрямих доказів, включаючи перебіг руху активів, наявність ресурсів у сторін та економічну логіку дій платника податків.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року справа №380/27500/23.