Контрольовані іноземні компанії, контролююча особа (контролер), звітність по КІК, план BEPS, подвійне оподаткування…Нічний жах для платників податків, чи не так? Чи, все ж таки, нормальна практика цивілізованих країн? Давайте спробуємо з’ясувати.

Наразі чимало громадян України обирають для розвитку свого бізнесу різні іноземні юрисдикції. Причини – досить різні: для одних статус резидента іншої держави допомагає знайти нові ринки збуту товарів чи послуг та диверсифікувати свій бізнес; для інших – дає спосіб структурувати свій бізнес в цілях податкової оптимізації; декому банально простіше співпрацювати за прозорими податковими правилами, установленими в інших країнах. Проте, усіх їх об’єднує одна річ – володіння часткою в іноземній компанії, яка, відповідно до українського законодавства може бути визнана контрольованою.

Так, згідно з правилами, визначеними Податковим кодексом України (надалі – «ПК України»), контрольованою іноземною компанією (КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України або юридичної особи - резидента України відповідно до правил, визначених ст. 392 ПК України. Слід відзначити, що норми про КІК та особливості їх правового статусу до нашого податкового законодавства були внесені ще у 2020 році.

Натомість, контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК. Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (тобто, контролююча особа):

a)    володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

b)    володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

c)     окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Окремо слід зупинитися на останньому пункті із перелічених вище, оскільки він не завжди є очевидним, на відміну від володіння відсотковою часткою. Отож, особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо ця особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу. Такий фактичний контроль встановлюється на підставі хоча б однієї з таких (при цьому, невиключних) обставин:

a)    надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

b)    ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

c)     наявність в особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

d)    здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

e)     зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Статус контролюючої особи зобов’язує подавати звіт про КІК до контролюючого органу, який виступає основним головним болем контролюючих осіб. Такий звіт подається одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (для фізичних осі) або податкової декларації з податку на прибуток (для юридичних осіб) за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису. До звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Відповідно, звіт розкриває доходи КІК українським контролюючим органам та є основою для сплати додаткових податків. 

З огляду на неготовність України до реалізації на практиці цих правил, а згодом – через війну росії проти України, граничні строки подачі такої звітності декілька разів переносились. Однак, рано чи пізно пряники закінчуються, і доводиться згадувати про батіг. Так, наразі правило п. 54 підрозділу 10 розділу ХХ (Перехідні положення) ПК України визначає, що першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про КІК за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. 

Отже, контролери КІК мають обов’язок подати відповідну звітність за 2022 та 2023 роки щонайпізніше у 2024 році разом із річною декларацією про майновий стан і доходи для фізичних осіб (до 09.02.2024 року), або ж разом із податковою декларацією з податку на прибуток для юридичних осіб (до 28.02.2024 року). При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Проте, наприкінці жовтня 2023 року Спілка українських підприємців виступила з ініціативою, спрямованою до профільного комітету Верховної Ради України, щодо скасування обов’язку подання звітності по КІК з огляду на війну та ризики потенційного використання інформації про КІК та їх кінцевих бенефіціарів нашими національними ворогами у диверсійних цілях, а також правоохоронцями з метою неправомірного тиску на бізнес. Наразі подальша доля цієї ініціативи залишається невідомою.

Загалом, бажання відтермінувати подання звітності по КІК є цілком зрозумілим – звіт, з-поміж іншого, покаже контролюючим органам обсяг скоригованого прибутку іноземної компанії, пропорційний частці, якою контролер володіє або яку контролює. Такий прибуток, у свою чергу, є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб або ж податком на прибуток (залежно від статусу контролера), що автоматично призведе до зростання податкового навантаження для українських власників іноземного бізнесу. Проте, швидше за все, українським власникам іноземного бізнесу, які підпадають під визначення контролюючих осіб, все ж таки, доведеться подавати відповідну звітність по КІК вже наступного року.

У свою чергу, саме по собі неподання чи несвоєчасне подання звітності по КІК може стати підставою не лише для податкової перевірки, а й загрожує значними штрафними (фінансовими) санкціями, серед яких:

a)    за неподання контролюючою особою звіту про КІК – штраф у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи (тут і надалі – йдеться про встановлений законом прожитковий мінімум на 1 січня податкового (звітного) року) – станом на дату публікації ця сума еквівалентна 268 400 грн;

b)    за несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про КІК – штраф у розмірі 1 прожиткового мінімуму за кожен календарний день неподання (тобто, 2 684 грн), але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (134 200 грн);

c)     за неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у встановлені строки, передбачені підпунктом 392.5.5 пункту 392.5 статті 392 ПК України, – штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів (805 200 грн), за кожний такий факт;

d)    неподання звіту про КІК протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів) – штраф у розмірі 5 розмірів прожиткових мінімумів (13 420 грн) за кожен календарний день неподання звіту про КІК, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму (805 200 грн).

Насправді, чималенькі суми, еге ж?

Не менш важливим є й обов’язок контролюючих осіб повідомляти контролюючий орган про: 

-       кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог податкового законодавства України;

-       заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

-       кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ПК України;

-       ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Зазначене вище повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Отож, як випливає із вищенаведеного, належне дотримання законодавства в частині регулювання діяльності КІК є вкрай важливим, оскільки будь-які порушення дорого обійдуться резиденту України, болячи вдаривши по його гаманці. Наша команда завжди готова допомогти у правовому супроводі всіх процесів, пов’язаних із КІК – від інкорпорації КІК до підготовки повідомлень та подання відповідних звітів.

Водночас, слід розуміти, що така практика не є новинкою для інших держав. Взагалі, мислячи більш глобально, ініціатива удосконалення правового регулювання КІК належить Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) – міжнародній організації, яка займається координацією економічної (у тому числі, фіскальної) політики своїх країн-членів в цілях забезпечення їх подальшого сталого розвитку. Важливо відзначити, що Україна не є членом ОЕСР, однак, виходячи із євроінтеграційних прагнень нашої держави тісно співпрацює з цією організацією.

Одним із шляхів підтримання взаємовигідної співпраці із ОЕСР є виконання т. зв. «Плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting)», який складається із 15 кроків з протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування. Доволі важливим компонентом BEPS якраз і є належне врегулювання відносин за участі КІК, діяльність яких, нікуди правди діти, часто призводить до приховування справжніх доходів кінцевих бенефіціарів у низькоподаткових юрисдикціях та, відповідно, уникнення оподаткування.

При цьому, як показує практика, поки український бізнес не готовий на всі 100% виконувати правила КІК, що, у недалекій перспективі, може стати каменем спотикання у подальшій розбудові відносин із міжнародними фінансовими інституціями, які, зокрема, надають значну підтримку національному бюджету протягом війни з росією. Однак, не можна виключати, що порядок чи певні особливості подання звітності будуть змінюватися. Наразі живемо у період значної глобальної турбулентності та невизначеності, що, очевидно, негативно впливає на бізнес-клімат не лише в Україні, а й у цілому світі. 

У будь-якому разі слідкуйте за оновленнями інформації про КІК від команди AXELO – ми завжди своєчасно інформуємо наших клієнтів про найменші зміни, які можуть стосуватися їх бізнесу!

! Важливий нюанс: правила щодо КІК застосовуватися не будуть і можна спати спокійно, якщо Ваша частка у власності іноземної компанії:

-       менше 50%;

більше 10% при умові, що всі інші засновники-резиденти України сукупно володіють менше 50% корпоративних прав або ж особа не здійснює фактичного контролю над КІК за критеріями, встановленими ПК України.